❤️СИНДРОМИ В ПСИХОЛОГІЇ. ПРАВИЛА САМОДОПОМОГИ❤️В першу чергу зауважу, що самолікування – не найкраща ідея. Більше того, як мінімум можна втратити час та не отримати результати, як максимум - можуть бути неприємні негативні наслідки. Але, культура звернення до психологів (психотерапевтів, психіатрів) ще тільки формується і багато людей як за норму це ще не приймають. 👉Саме для них пропоную певний алгоритм самодопомоги при наявності синдромів.1️⃣ Визнати, що маєте певний синдром – без цього першого кроку все інше не має сенсу. Якщо ви помітили, що маєте певний сталий набір негативних симптомів, які погіршують якість вашого життя – спробуйте розібратись що це за синдром, дайте йому назву та визначення, інакше буде важко розуміти над чим працювати2️⃣ Почніть шукати інформацію, обирайте професіоналів та спеціалістів, тих, хто має відповідну освіту та веде професійну практику! Виберіть для себе 2-3 психологів, до яких відчуваєте довіру та вам подобається їх подача інформації, хто дає конкретні рекомендації.3️⃣ З отриманою інформації сформулюйте для себе перелік інструментів, якими ви будете намагатись розібратись зі своїм синдромом. Починайте з найпростіших та найзрозуміліших.4️⃣ Обов’язково пропустіть отриманий вище перелік через свої особистісні налаштування: що вам подобається, які у вас джерела підзарядки, через свої цінності. Індивідуальний підхід дуже важливий! Те, що допомагає одним, не дає очікуваного результату іншим.5️⃣ Сформулюйте маркери, за якими ви будете оцінювати динаміку змін. Письмово. Це дуже важливо! Регулярно, раз на тиждень, перевіряйте свій стан (реакції, поведінку, ситуації) за цими маркерами. 6️⃣ Визначіть термін (наприклад, місяць), протягом якого ви будете працювати над своїм синдромом. Якщо за цей період ви не отримали позитивних результатів, стан не покращився – звертайтесь до спеціаліста. 7️⃣ Оберіть близьку людину, з якою ви поділитись тим, що з вами відбувається та процесом самодопомоги. Попросіть цю людину давати вам зворотній зв’язок по цій ситуації. ❓Які підводні камені самодопомоги? ✅ НАЙЧАСТІШИЙ – неправильна самодіагностика. Пам’ятаєте, колись був жарт «не читайте медичну енциклопедію, адже ви неодмінно знайдете у себе симптоми ледь не усіх хвороб». Навішати на себе ярлики – розповсюджений процес особливо з урахуванням великої кількості інформації, інколи, на жаль, не високої якості.✅ Суб’єктивність та викривлення сприйняття. Людина не може об’єктивно оцінити свої стани. Цілісно зрозуміти роботу системи можна тільки тоді, коли в не є її частиною. В даному випадку це просто неможливо.✅ Заміна понять через схожість симптомів. Вигорання, деперсивний епізод, синдром хронічної втоми – всі ці стани мають дуже схожі маркери та симптоми, але це різні психологічні стани та лікувати їх треба по-різному. ✅ «Сліпа зона» - коли людина бачить синдром, але не оцінює, не може розгледіти глибинні базові причини. Відповідно, самодопомога буде неефективною. ✅ Застосування методів, які не підходять. Ви будете докладати зусиль, а результату не буде. Чи, за допомогою певних методів, ви приберете поверхневі симптоми, а глибинні залишаться без трансформацій, що призведе до скорого повернення синдрому.✅ Неефективними методами можна не тільки не допомогти собі, але й нашкодити. Наприклад, спорт допоможе при апатії, але може сильно нашкодити людині з депресивним епізодом середнього та високого ступеня важкості.✅ Втрата часу. Синдром – динамічнйи процес як і психіка людини. Якщо вчасно не допомагати або працювати неефективно, час може грати не на користь, а на підсилення самого синдрому або формування нових.☝️Отже, обирати вам. Інколи дійсно можна розібратись та впоратись самостійно, але враховуйте усе зазначене вище. 🫶«Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу». – Сократ🫶💙💛Всім нам – вчасно та ефективно позбуватись непотрібних синдромів💙💛