Курси з вивчення класичної латини (з філософським ухилом)Курс відбуватиметься по неділях з 24 листопада 2024 року о 17:00!Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.Кількість зустрічей: 25.Запис зустрічей: так, для учасників.Латинська мова – це одна з класичних мов, на основі якої виросли та розквітли сучасні європейські мови. У свій наймогутніший період розвитку латиною говорили і спілкувались такі визначні діячі та автори, як Цезар, Цицерон, Овідій, Горацій, Вергілій. Потім на цей золотий стандарт I ст. до н.е. – I ст. н.е. орієнтувались всі наступні покоління, які вивчали латинську мову та використовували її у своїх творах.Вивчення класичної латини, її фонетики, граматики та синтаксису, передбаченої у межах пропонованого курсу, відкриває двері до більше ніж тисячолітньої історії науки та філософії, дає можливість особисто познайомитись із надбаннями людства, написаними мовою науки – латиною.У межах курсу будуть опановані теми:- Алфавіт та фонетика.- Граматика (Іменник, Прикметник, Дієслово, Займенник, Числівник, Прислівник, Прийменник, Сполучник)- Синтаксис (Підрядні та сурядні речення, синтаксичні конструкції, синтаксис відмінків)На практичних заняттях під час вивчення граматики буде напрацьований лексичний мінімум, необхідний для аналізу та перекладу простих текстів та сентенцій (латинських крилатих висловів). По завершенню курсу студенти володітимуть глибокими базовими знаннями з латини, необхідними для перекладу оригінальних латинських текстів.Після успішного завершення курсу ви отримаєте сертифікат від Печери Платона про проходження курсу «Основи клачисної латини». Викладачка:Марія Остапенко - доктор філософії у галузі знань 035 «Філологія», молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, керівниця та модератора «Потебнянського колегіуму», стипендіатка НАН України, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідом, випускниця магістратури класичної філології КНУ ім. Тараса Шевченка.Зареєструватись можна за посиланнямподія у FacebookКиївська школа давніх мов
Вже цієї суботи розпочинається мій новий курс на 8 зустрічей під назвою “Дослідження Людяності, Свідомості та Штучного Інтелекту: від гуманізму до постцифрової ери”.Цей курс особливий тим, що ми будемо обговорювати теми, які тісно переплітаються та взаємодоповнюються. Наші пригоди стартують з двох важливих вступних тем: взаємоперетин природного та штучного, а також розуміння гуманізму. Ці основи допоможуть нам зрозуміти контексти, в яких ми можемо говорити про трансгуманізм, постгуманізм, філософію техніки та свідомості, а також глибше осмислити поняття штучного інтелекту, зокрема такі системи, як ChatGPT.На наступних зустрічах ми прослідкуємо, як ці теми проявляються в сучасній культурі, включаючи відсилання до літератури та кіно. Це допоможе нам побачити філософські концепції в реальному житті та їх вплив на наше сприйняття технологій.Особливу увагу буде приділено філософії техніки. Я планую розглянути не лише гуманітарні аспекти, але й деякі інженерні проблеми, що виникають у цій сфері. Ми прослідкуємо перехід від наукової революції та нейтральності технологій до сучасного стану справ, а також розглянемо, що філософи пропонують для осмислення цих змін. Обговоримо різні типи взаємозв’язку технологій з людиною.У лекції про трансгуманізм та постгуманізм ми поговоримо про їхні межі та чи можемо ми їх чітко окреслити. Ми побачимо, наскільки ці напрямки проникли у різні сфери людського життя і як вони впливають на сучасний світ.Велика увага буде приділена проблемі свідомості та її атрибутам. Ми розглянемо складну проблему свідомості, її передумови та контекст. У наступних лекціях обговоримо свободу волі: чи вона існує, що про неї думають філософи, а також порушимо питання тотожності особистості та розглянемо деякі мисленнєві експерименти, що демонструють складність цієї концепції.На завершення курсу я проведу лекцію-діалог з учасниками про штучний інтелект. Обговоримо, чи можемо ми говорити про AGI (сильний або загальний штучний інтелект), проаналізуємо суперечності та ідеї, що формують його образ, базуючись на вже пройденому матеріалі.Посилання на реєстрацію знаходиться тут
Перші київські авторські курси середньоєгипетської мовиКурс відбуватиметься по понеділках з 11 листопада 2024 року о 19:00!Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень до 2 годин.Кількість зустрічей: 24 зустрічі.Запис зустрічей: так, для учасників.Середньоєгипетська відома як класична єгипетська мова. Це форма єгипетської мови, якою користувались в Єгипті, починаючи з 2100 року до н.е. Вона залишалась літературною мовою аж до IV ст. н.е. Науковці вважають середньоєгипетську необхідною основою для розуміння культури Стародавнього Єгипту. Неймовірна кількість текстів, в основному епіграфічних (написи на стелах, гробницях, саркофагах) та папірусних (повчання та «казки»), була створена саме середньоєгипетською мовою. На курсі ви: - навчитесь читати та озвучувати, писати та перекладати тексти, написані ієрогліфікою; - вивчите правила читання ієрогліфів та транслітерації, одноприголосні знаки «алфавіту», ідеограми, детермінативи, двоприголосні та деякі триприголосні ієрогліфи; - засвоїте основи граматичної будови та синтаксису середньоєгипетської мови; - дізнаєтесь про структуру календарних дат та титулів фараонів. В результаті навчання ви зможете читати та розбирати написи на стелах та стінах усипальниць. Навчання відбувається на матеріалах фрагментів оригінальної епіграфіки Середнього Царства. Після успішного завершення усього курсу ви отримаєте сертифікат від Печери Платона про проходження курсу.Оплата за модуль зроблена для того, щоб було зручніше оплачувати курс.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Лектор:Микита Самсоненко — кваліфікований викладач, лінгвіст та перекладач. Серед його здобутків переклад з папірусу «Казки про потерпілого від кораблетрощі». Володіючи понад десятьма мовами, Микита знає як вивчати та навчати мов швидко та ефективноПосилання на реєстраціюКиївська школа давніх мов
Помисли Імперію. Частина 1. Курс Ксенії ЗборовськоїКурс "Помисли Імперію" пропонує слухачам поглянути на історичні та філософські ідеї, які формували найбільші імперії світу. Починаючи з Античності, ми прослідкуємо, як ідеї про справедливість, розум і гуманізм сприяли становленню великих держав і цивілізацій. Розглянемо концепції свободи і влади, що дозволили імперіям розширювати свої кордони і впливати на розвиток людства. У фокусі курсу також етичні дилеми та моральні обов’язки, що постали перед великими державами в різні історичні періоди. Обговоримо, як філософські ідеї допомагали вирішувати соціальні та політичні проблеми, та які уроки можна винести для сучасного світу. Курс не лише занурить вас у захоплюючі дискусії, а й допоможе зрозуміти сучасні виклики через призму великих ідей минулого.У першій лекції курсу «Помисли імперію» розглядаємо сучасне розуміння імперій та імперіалізму. Відео присвячене аналізу досліджень з 20-х років ХХ століття до наших днів, акцентуючи увагу на тому, як поняття імперії еволюціонувало в умовах глобалізації. Ми обговорюємо суверенітет, контроль, домінування та їх різні форми – від культурного до економічного. Розбираємо ключові праці сучасних дослідників і їх погляди на вплив імперій на політичні системи та глобальні відносини. Долучайтесь до обговорення викликів сучасного світу та того, як імперії продовжують впливати на сучасні політичні процеси.Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвісткаПосилання на відеоПечера Платона
Як можлива «его-історія» філософії? Зустріч з Вадимом Менжуліним80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУЗустріч відбудеться у суботу, 26 жовтня 2024 року о 17:00!Місце проведення: офлайн у просторі «Печера Платона» та онлайн у Zoom.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова лекції: українська.Як особистий досвід впливає на формування філософських ідей? Чи може історія філософії бути переписана з урахуванням особистостей її творців?Вадим Менжулін запрошує до глибокого роздуму над питаннями, що стосуються особистості філософа та її ролі у формуванні філософських ідей. У сучасній філософській дискусії все частіше постає питання про те, наскільки суб’єктивний досвід мислителя впливає на його концепції та теорії.Его-історія філософії — це спроба поглянути на історію філософських ідей через призму особистих переживань та досвіду самих філософів. Чи можемо ми зрозуміти глибину їхніх ідей, не враховуючи контекст їхнього життя? Чи є автобіографія філософа ключем до розкриття прихованих змістів його творів?Під час зустрічі ми обговоримо:* Чи є у філософа «его» і чи є воно суб’єктом філософування?* Як можлива, якщо можлива взагалі, автобіографія філософа?* Хто і як має право писати його біографію?Ця зустріч буде цікавою для всіх, хто захоплюється філософією, історією ідей та питаннями самопізнання. Разом ми спробуємо знайти відповіді на складні питання про взаємозв’язок між особистістю філософа та його творчістю.Лектор:Вадим Менжулін — український філософ, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор численних наукових праць.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.Реєстрація доступна за посиланнямПечера Платона
Вони про нас: як уявляє собі Україну актуальна література, написана не в Україні Лекція відбуватиметься у неділю 29 вересня 2024 року о 16:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис зустрічей: так, для учасників.Мова лекції: українська.В літературній компаративістиці, зокрема, є спеціальна галузь, яка зветься імагологією. Вона вивчає способи, у які в одній культурі формуються образ, репрезентація, представлення про іншу культуру. Й імагології як науковій сфері не так багато років, десь сімдесят, не більше. Але цікавість до того, як же «вони нас бачать» була завжди. Та коли підслуховуєш чужі розмови про себе – як всі ми знаємо, – є шанс почути щось вкрай неприємне. Виробництво образу однієї культури в межах іншої культури починається з продукування стереотипу. На цьому часто і закінчується. Але можливий і цікавіший сценарій. Будь-який культурний стереотип розвивається у двох напрямках: він нарощується, поки а) не вибухне зсередини і б) не реорганізується на свою протилежність… Де в цих процесах ми перебуваємо зараз? Уявні іншими мовами українці готові до реорганізації?Нумо послухаємо, що там про нас пліткують за парканом. І зробимо прагматичні з того висновки. Лекторка:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози. Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Реєстація можлива за посиланнямПечера Платона
Проблема Іншого в сучасній соціальній філософії80% від вартості лекції піде на ДОНАТ ЗСУ/фонду/волонтеруЛекція відбудеться у середу 18 вересня 2024 року о 19:00!Місце проведення: Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Іншість завжди була для нас суперечливим поняттям. Не завжди вдається легко усвідомити, другом чи ворогом є представник іншої цивілізації та світогляду. Найчастіше Інший постає в уявленні народів трикстером – людиною, що перебуває на перехресті культур, цивілізації, свідомостей та самого поняття адекватності. Нас відрізняють один від одного різноманітні культурні практики та етапи духовної еволюції. В результаті, людина може стати Іншою навіть сама для себе. Адже жодна жива істота не є статичною, а розвивається та створює себе щосекунди.У лекції Ксенії Мейти ми намагатимемося розкрити суперечність та багатоманітність поняття Іншого з погляду соціальної філософії – зокрема, її освітнього, феноменологічного та культурного виміру. Показовою фігурою Іншого є емігрант як людина, що стає представником декількох культур водночас, та Абсолютний Інший (Чужий) як вороже налаштована людина, з якою не може бути діалогу.Яким чином людині нав’язують соціально прийнятні ролі, і хто вважається маргіналом у середньостатистичному суспільстві? Яким чином емігрант та тимчасовий переселенець усвідомлює свою іншість? Якими є критерії включення індивіда в соціум та навпаки, – його іншування як носія ворожих цінностей?Міркуємо та вступаємо в діалог, намагаючись наблизитися до Іншості в зовнішньому світі та в собі з Ксенією Мейтою! Ксенія Мейта — філософиня, письменниця, філологиня.Випускниця бакалаврської програми з філології (2016) та магістерської програми з філософії (2018) Національного університету «Києво-Могилянська академія». Має ступінь PhD з філософії (тема дисертаційного дослідження — «Проблема Іншого в філософії Ричарда Рорті»). Членкиня оргкомітету щорічної філософської конференції «Філософія. Нове покоління». 80% від вартості лекції піде на ДОНАТ ЗСУ/фонду/волонтеруДолучитись можна за посиланнямПечера Платона
Вони про нас: як уявляє собі Україну актуальна література, написана не в Україні Лекція відбуватиметься у неділю 29 вересня 2024 року о 16:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис зустрічей: так, для учасників.Мова лекції: українська.Книжок, написаних не українцями (тут: громадянство), не українською мовою, але про Україну і з головними героями-українцями, в актуальній світовій літературі не аж так мало, як може здаватися, якщо їх спеціально не шукати. Але здебільшого вони насправді малопомітні, бо нечасто стають поштовхами для колективного обговорення. Романів рівню «Щиголь» Донни Тарт, де українцем є другорядний персонаж (а в його ідентичності є купа нюансів), в корпусів романів «вони про нас» - одиниці. Втім, є з десяток творів про Україну, котрі останні двадцять років ставали популярними у своїх національних літературах. Їх таки прочитали й засвоїли. Питання, що саме засвоїли? Ганна Улюра пропонує подивитися, як ця проза формує образ України і як їхня уявна Україна змінилася після початку війни на Сході, змінилася після повномасштабної війни. Наше уявлення про себе теж міняється (це суто про літературу зараз). Чи ці процеси синхронізуються? Чи те, що ми себе починаємо бачити інакше, змушує під іншим кутом зору придивитися до нас і тих, хто ззовні?.. І ні, може так бути, що не все, що побачили в нас іноземні літератори, нас потішить. Ба більше, лекторка гарантує: лев’яча доля написаного про нас нас точно не порадує.В літературній компаративістиці, зокрема, є спеціальна галузь, яка зветься імагологією. Вона вивчає способи, у які в одній культурі формуються образ, репрезентація, представлення про іншу культуру. Й імагології як науковій сфері не так багато років, десь сімдесят, не більше. Але цікавість до того, як же «вони нас бачать» була завжди. Та коли підслуховуєш чужі розмови про себе – як всі ми знаємо, – є шанс почути щось вкрай неприємне. Виробництво образу однієї культури в межах іншої культури починається з продукування стереотипу. На цьому часто і закінчується. Але можливий і цікавіший сценарій. Будь-який культурний стереотип розвивається у двох напрямках: він нарощується, поки а) не вибухне зсередини і б) не реорганізується на свою протилежність… Де в цих процесах ми перебуваємо зараз? Уявні іншими мовами українці готові до реорганізації?Нумо послухаємо, що там про нас пліткують за парканом. І зробимо прагматичні з того висновки. Лекторка:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози. Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Реєстація можлива за посиланнямПечера Платона
Проблема Іншого в сучасній соціальній філософії80% від вартості лекції піде на ДОНАТ ЗСУ/фонду/волонтеруЛекція відбудеться у середу 18 вересня 2024 року о 19:00!Місце проведення: Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Іншість завжди була для нас суперечливим поняттям. Не завжди вдається легко усвідомити, другом чи ворогом є представник іншої цивілізації та світогляду. Найчастіше Інший постає в уявленні народів трикстером – людиною, що перебуває на перехресті культур, цивілізації, свідомостей та самого поняття адекватності. Нас відрізняють один від одного різноманітні культурні практики та етапи духовної еволюції. В результаті, людина може стати Іншою навіть сама для себе. Адже жодна жива істота не є статичною, а розвивається та створює себе щосекунди.У лекції Ксенії Мейти ми намагатимемося розкрити суперечність та багатоманітність поняття Іншого з погляду соціальної філософії – зокрема, її освітнього, феноменологічного та культурного виміру. Показовою фігурою Іншого є емігрант як людина, що стає представником декількох культур водночас, та Абсолютний Інший (Чужий) як вороже налаштована людина, з якою не може бути діалогу.Яким чином людині нав’язують соціально прийнятні ролі, і хто вважається маргіналом у середньостатистичному суспільстві? Яким чином емігрант та тимчасовий переселенець усвідомлює свою іншість? Якими є критерії включення індивіда в соціум та навпаки, – його іншування як носія ворожих цінностей?Міркуємо та вступаємо в діалог, намагаючись наблизитися до Іншості в зовнішньому світі та в собі з Ксенією Мейтою! Ксенія Мейта — філософиня, письменниця, філологиня.Випускниця бакалаврської програми з філології (2016) та магістерської програми з філософії (2018) Національного університету «Києво-Могилянська академія». Має ступінь PhD з філософії (тема дисертаційного дослідження — «Проблема Іншого в філософії Ричарда Рорті»). Членкиня оргкомітету щорічної філософської конференції «Філософія. Нове покоління». 80% від вартості лекції піде на ДОНАТ ЗСУ/фонду/волонтеруДолучитись можна за посиланнямПечера Платона
Аналіз дебатів Атеїста та Теїста: Докінз Vs Вільямс. Мінікурс з теорії арументаціїКурс відбуватиметься щосуботи з 14 вересня 2024 року о 15:00!Місце проведення: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень до 2 годин.Кількість зустрічей: 3 зустрічі.Запис зустрічей: так, для учасників.Мова курсу: українська.Курс складається з теоретичної частини, присвяченої основам теорії аргументації, та двох зустрічей, впродовж яких учасники матимуть змогу долучитись до обговорення самих дебатів.1 зустріч включатиме:Основи теорії аргументації:Елементи дискусії, Точки зору, Етапи дискусіїПравила аргументації та деякі помилкиФормалізаціяОдин з видів індуктивних міркувань: міркування за аналогієюПресупозиція по питанням, які обговорюються між Докінзом та Вільямсономтощо.2 зустрічПерегляд та обговорення першої частини дебатів (вступ та перші два питання):🗣 Природа людини 🎎 Походження людства як біологічного виду.3 зустрічПерегляд та обговорення другої частини дебатів (два питання):🌍 виникнення життя на Землі 🪐 походження Всесвіту Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, викладач курсів з логіки та теорії аргументації, магістр філософії, докторант кафедри логіки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса ШевченкаЗареєструватись можна за посиланнямПечера Платона
TGLIST.COM.UA
