Ми зобов’язані повернути кожного. І будемо підтримувати тих, кого вже вдалося повернути.Цими днями зустрівся з родинами наших гвардійців із військової частини 3057, які наразі перебувають у полоні. Це була важка, але необхідна розмова — щира, емоційна, сповнена надії, потрібних слів та думок.Сім’ї полонених мали можливість обговорити питання, пов’язані з процесом обміну, підтримкою родин у повсякденному житті, доступом до актуальної інформації, а також взаємодією з командуванням Національної гвардії України та Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Окремо говорили про вже здійснені кроки й подальші зусилля, спрямовані на повернення наших захисників додому.До зустрічі долучилися офіцери Головного управління НГУ — юристи, медики, фінансисти, представники соціального супроводу. Їхнє завдання — залишатися на зв’язку з кожною родиною, допомагати у вирішенні нагальних питань та оперативно реагувати на звернення.Кожна така зустріч важлива. Ми повинні зберігати єдність і не залишати ані наших військовослужбовців, ані їхні родини наодинці зі складнощами. Вірю, що всі наші полонені захисники й захисниці обов’язково повернуться додому. Ми докладемо до цього всіх можливих зусиль. Це — спільне завдання як для держави, так і для кожного з нас, хто працює задля цієї мети.