Телепортуймося в епоху, коли Маркс вийшов на філософську арену, не з революційними плакатами, а з теоріями, які, як виявилося, розбурхали уми його сучасників і тих, хто прийшов після нього. Карл Маркс відкриває еру матеріалістичної філософії. Він стверджує, що те, що нас оточує, тобто матерія, важливіше за Бога, адже з нею ми можемо працювати. Філософія грошей у Маркса надзвичайно цікава. Він каже, що гроші стали новим богом для людей. Вони мають величезну владу в суспільстві, люди готові робити майже все заради них, немов моляться на них і намагаються накопичити якомога більше. Це призводить до серйозних соціальних проблем, оскільки розподіл таких благ у суспільстві дуже нерівномірний. Через це поклоніння грошам люди здебільшого обирають роботу не за покликанням, а за рівнем оплати. Маркс підкреслює важливу проблему: чому люди відчувають себе погано та нещасливо. Було багато тих, хто не хотів нічого робити, їх моральний дух був у занепаді (тоді такого діагнозу як депресія не існувало). Маркс пов'язує цей моральний занепад з тим, що люди змушені працювати заради грошей, віддаючи свій найцінніший ресурс – час, не для себе, а заради грошей. За гроші люди вбивають свій потенціал.💸 = 👿