🕯️ Сьогодні ми зібралися, щоб провести в останню путь нашого Захисника Духоту Дмитра Володимировича — людину світлої душі, мужнього воїна і справжнього Героя.Він народився 15 лютого 2004 року в селі Нові Петрівці. Його дуже любили батьки, і він зростав у теплі та турботі. Сам він також був дуже люблячою, доброю і щирою людиною, яка завжди цінувала рідних і близьких.Його життєвий шлях з дитинства був непростим. У 13 років він залишився круглим сиротою, але попри всі випробування не зламався. До 18 років був вихованцем дитячого будинку «Любисток», де зростав добрим, щирим і сильним духом юнаком.🎓 Навчався та закінчив Новопетрівський ліцей, де його пам’ятають як відкритого, щирого та працьовитого хлопця. Згодом продовжив навчання у Катюжанському вищому професійному училищі, де здобував професію кухаря та будував плани на майбутнє.🛡️ Але коли Україна покликала своїх синів до захисту, він не залишився осторонь. 5 квітня 2024 року він добровільно став на захист Батьківщини. Він обрав шлях честі, мужності та відповідальності. Щоб бути ще сильнішим воїном, пройшов військову підготовку, зокрема навчання в Англії.⚫ З 03.06.2024 року вважався зниклим безвісти у Покровському р-ні Донецької обл. Йому було лише 20 — і так залишиться назавжди.Він був дуже молодим. На сьогоднішній день — це наймолодший з наших полеглих воїнів. У нього було ціле життя попереду — мрії, плани, надії. Але він віддав найдорожче, що мав, — своє життя за Україну, за її свободу і майбутнє.🕊️ Його ім’я назавжди залишиться в нашій пам’яті, у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всієї громади. Ми схиляємо голови перед його мужністю та жертовністю.🙏 Сьогодні ми попрощалися з ним, але його подвиг житиме вічно.🕯️ Вічна пам’ять Герою.🇺🇦 Герої не вмирають.