Зверніть увагу на підтримку Токаєвим та Лукашенком китайського "мирного плану". Токаєв це зробив буквально на другий день після оприлюднення, Лукашенко почекав до поїздки в Пекін. Вони, звісно, старі хитруни і знають, що роблять: грають у балансування Росії. Але реальне значення цих заяв набагато більше. Казахстан та Білорусь для Кремля не будь-хто, а члени Євразес та ОДКБ, тобто на папері найближчі союзники: економічно та безпеково. Пряма і беззастережна підтримка китайського плану - це кінець зони домінуючого геополітичного впливу РФ. Путін вважає найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття розвал СРСР. Він вклав шалені зусилля та ресурси у побудови структур, що мали б відновити геополітичний вплив Росії на просторі колишнього СРСР. Тепер Китай це головний гравець на євразійському просторі. Перефразуючи Черчілля, Майдан став кінцем початку розвалу пострадянського простору, а а українсько-російська війна початком кінця. Путін хотів повернути СРСР в новому варіанті і так увійти в історію. Він завершує тим, що його начебто найближчі союзники публічно підтримують китайський план і купують собі прихильність Китаю. В очах всього світу це очевидне приниження - Китаю Путін вже програв.