А що, якщо наш дитячий досвід — не єдина причина формування симптомів і внутрішніх конфліктів, а лише один із шарів досвіду, який накладається на значно більш ранні процеси? Я говорю про довербальний досвід — період від внутрішньоутробного розвитку до перших років життя, коли ще немає слів і усвідомленої пам’яті, але вже формується спосіб переживати контакт, напругу, тілесність і безпеку. Ідея того, що ранній досвід має значення, не є новою. Про це в різних формах писали:— Джон Боулбі — про ранню прив’язаність і її вплив на подальші стосунки;— Дональд Віннікотт — про значення раннього середовища та досвіду утримання;— Деніел Сігел — про те, як ранній досвід бере участь у формуванні способів регуляції;— Бессел ван дер Колк — про те, як тілесні та ранні переживання можуть зберігатися поза словесною пам’яттю;— сучасні дослідження епігенетики та нейронауки розвитку також звертають увагу на значення ранніх умов розвитку. У межах методу Я-реконструкція ми розглядаємо гіпотезу, що ранні тілесно-емоційні переживання можуть брати участь у формуванні подальших патернів реагування: ставлення до власного тіла, способів регуляції тривоги, переживання близькості, володіння та задоволення. Але якщо цей досвід не пам’ятається — як із ним працювати? Саме цьому буде присвячена демонстраційна сесія в методі Я-реконструкція.

📍 28 травня, 18:00📍 онлайн📍 запису не будеУчасть — за донат на банку для підтримки роботи дослідницької групи в межах старту дослідження ефективності методу наприкінці травня. Якщо хочете приєднатись — поставте + у коментарях під постом.