«Мене нудить під час сесії» Іноді після клієнтської історії хочеться піти в душ.А іноді — сховатись під ковдру і мовчати.Буває, під час сесії з’являється легка паніка, або навпаки — холодний відсторонений спокій, як захист.А всередині звучить: «Що я взагалі з цим роблю? Чому я це слухаю?»Так працює тіло, психіка, межі.І це не тому, що ти "поганий терапевт". Це тому, що ти живий.Сексуальні історії клієнтів можуть торкати дуже глибоко.Бо в них — те, що боліло колись у тебе.Або те, чого ти боїшся.Або те, що й досі табу навіть для тебе.Це важко. І це має сенс виносити на супервізію.Бо супервізія — це не про «виправити твою реакцію».Це про те, щоб тримати тебе, поки ти її досліджуєш.Щоб ти не залишав себе самого в момент, коли стає нестерпно.І щоб наступного разу, коли історія клієнта боляче зітнеться з твоєю, ти міг не зникати — ні з кімнати, ні з себе.Справжня робота сексолога починається не там, де все «цікаво і пізнавально», а там, де тобі хочеться втекти.Тому я зробила дводенний супервізійний модуль по сексології, щоб колеги знайшли місце де всім цим поділитись і зняти напругу.Робота відбуватиметься 12-13 липня.Ви можете принести як свій випадок так і послухати чужі.Щоб зареєструватись та отримати інформацію пишіть під постом.