Estadísticas de telegram channel - @ParisiensUA

🎙 | Бруно Саломон вчора випустив подкаст з Лоїком Танзі та Марком Мішинуа (усі 🇫🇷). Говорили про плани і кадрову ситуацію ПСЖ. Ось головне:▪️майбутнє Барколі, буде важливою темою наступного літа, особливо якщо він захоче піти;▪️майбутнє Люлю Ернандеса і Бералдо теж буде обговорюватись влітку. Щодо Бералдо, то він не хоче йти в клуб менший за статусом ніж ПСЖ (уявіть спихнути його якомусь Ювентусу 😄);▪️Нджанту, ймовірно, відсутній до середини лютого;▪️якщо Маюлю і Фабіан не захочуть продовжитись до літа, їх виставлять на трансфер. У Сенні вже на руках контракт, але домовленості все ще немає;▪️Кампуш щодня моніторить близько сотні гравців. Чутки про Яна Діоманде або Усмана Діоманде (ЦЗ зі Спортінга) - лише чутки, бо ПСЖ ні з ким не зв'язувався;▪️ПСЖ все ще цікавиться Акліушем, але якщо Монако знову скаже платити 70+ млн - від нього остаточно відмовляться;▪️головна проблема в перемовинах з Дембеле - зарплата. Він хоче фіксовану, ПСЖ пропонує змінну (залежить від зіграних хвилин). Оскільки Усман був на травмі, його річний оклад менше за 12 млн на рік за контрактом (зараз у нього змінна ЗП). Він не хоче втрачати гроші через травми, тому хоче фіксовану ЗП;▪️ну а якщо Дембуз проведе сезон травм і буде грати невпевнено, то його відхід теж буде розглянутий клубом;▪️Ноам Камара хоче мати більше ігрового часу, тому може піти в оренду вже цієї зими.Все дуже цікаво і не зрозуміло 🙃. Особливо ким замінювати їх, якщо вони всі підуть (в найгіршому випадку)ПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

#НашіВОренді🤔 | Минула половина сезону, а отже пропоную згадати наших орендників і поглянути як у них справи. Власне, не все так райдужно, як хотілося б:▪️Йорам Заге, який зараз не завадив би як бекап Хакімі, відсиджує лавку в Копенгагені. За 15 матчів всього 511 хв (тобто, приблизно, 5.6 повних матчів по 90 хв), в яких лише 5 стартів;▪️Ренату Санчеш страждає від травм у Панатінаїкосі, попри обнадійливий початок з 1 асистом. Зіграв усього 8 матчів, в яких зіграно 347 хв (3.8 повних матчі), з яких 4 у старті;▪️Габріель Москардо сидить у глибокому запасі в Бразі. 17 матчів, в яких 548 хв (6.4 повних матчі), з яких 4 старти. В них 1+1 г/п;▪️Коло Муані видав матч життя проти нас і знову перестав існувати. Але в нього ситуація з ігровим часом краща - 18 матчів, 902 хв (10 повних матчів), 9 стартів. 2+2 г/п;▪️А найкраща ситуація у Науфеля Ель Аннаха. Він стартер в центрі захисту Монпельє нашого Папуса Камари - 15 матчів, 1065 хв, 12 стартів. Побажаємо усім кращої другої половини сезону і успіхів на поліПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

#Історія🔙 | Напередодні паризького дербі сайт ПСЖ згадує свою спільну історію з «Парижем»«Париж» народився дещо раніше ПСЖ, за сприянням паризької міської ради. Фактично, футбольна команда була створена 1 серпня 1969-го, але офіційний статус футбольного клубу «Париж» отримав після злиття зі «Стад Сен-Жермен» 12 серпня 1970-го, який мав професійний статус з 1904-го року. Так і утворився «Парі Сен-Жермен»«Сен-Жермен» надав інфраструктуру, зокрема тренувальний центр «Кам де Лож», академію та своїх найкращих гравців. Завдяки «Парижу» натомість команда почала грати на «Парк де Пренс» і почала отримувати щорічне фінансування від мерії Парижа 850 тис. франків. Але при затвердженні цього фінансування посадовці мерії висунули вимогу - перейменувати ПСЖ на «Париж». Колишні власники «Парижа» звичайно підтримували їх1972-го, після декількох раундів перемовин, обидві сторони домовилися про поділ на 2 проф. клуби, замість завершення існування одного: «Париж» зберіг фінансування і «Парк» та об'єднався з іншим клубом паризького регіону - «Монтреєм». Натомість ПСЖ забрав собі «Кам де Лож», академію, гравців жіночої і чоловічої команд, залишившись із боргом в 100 млн франків. ПСЖ достроково виключили з Л2, клуб повернувся до Сен-Жермена-ан-Ле і розпочав відновлення.Іронічно, але «Париж» надалі проведе 3 сезони в Л2, підвищиться до Л1 і зіграє там теж 3 сезони, а потім вилетить в Л2 у 1979-ому, після чого у 1983-ому втратить професійний статус, а поверне його аж у 2015-ому. Доля ПСЖ склалася інакше - у 1974-ому 100% акцій клубу викупить всесвітньо відомий паризький модний дизайнер Даніель Ештер, який поверне ПСЖ на «Парк де Пренс» у тому ж році, виведе клуб у першість, з якої по сьогодні ПСЖ ні разу не вилітав, та розробить культову "ештерову" форму, яка по сьогодні використовується клубом.Така сувора історія 😅. Завтра вперше за 36 років зустрінемося разом на «Парку»ПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

#Історія#СпортДири🔙 | Продовжуємо говорити про спортдирів ПСЖ, сьогодні - про повернення Леонардо. Минула частина тутОтож в червні 2019-го Леонардо повернувся рятувати фінансовий хаос від здоровезних зарплат і трансферів Антеру Енріке. На клуб насувалися одне за одним звинувачення і погрози штрафами за недотримання ФФП, при цьому ж якось треба було провести літнє ТВ. 2019-2020: великий скандал, схований Лісабоном. Друга каденція Леонардо. І частинаНа перший погляд Леонардо і Тухель дуже підходили один одному за баченнями: молодий перспективний склад, ставка на імена, побудова системи. І спочатку в них дійсно був "медовий місяць". Але вже після ТВ 2019-го стало зрозуміло, що розрив - питання часу. Тухель - тренер-проєктник типу Лучо: вимагав безпосередню участь у точкових трансферах і хотів бачити себе головою спортивного проєкту. Леонардо хотів особисто вести трансферну політику, під яку мав підлаштовуватись тренер. Він не бачив Тухеля, як довгострокового тренера, і Томас це швидко зрозумів.Ось так виглядало літнє ТВ:▪️Ґана Ґує, Абду Діалло, Сарабія - трансфери Томаса, схвалені Леонардо;▪️Баккер, Булка, Ріко, Навас, Андер Еррера - лавка+майбутнє. Томас не був у захваті, але згодом визнав, що Кейлор і Баккер - це апгрейд;▪️Ікарді - трансфер Леонардо, проти якого був Томас.Німець просив креативника у півзахист, досвідченого ЦЗ і ПЗ, універсального ФРВ (а не хибну 9, як Ікарді). Також вимагав продажу Курзави, Керера, Меньє і Паредеса. Леонардо натомість купив те, що хотів і проігнорував усі запити тренера. Але найбільш незрозумілим рішенням стало продовження Курзави до 2024-го, який і так сидів глибоко в запасі. Це все виглядало наче протест проти тренера і призвело до того, що в майбутньому Маркі весь сезон грав на опорнику, а в захисті - Сілва з Кімпембе.Влітку Леонардо повідомив Чупо-Мотінгу, Кавані та Тьяго Сілві, що на них більше не розраховують, але вони можуть продовжитись на 3 місяці плей-офф ЛЧ якщо хочуть. Пропозиція виглядала в стилі: "ти нам зараз потрібен, а потім - на все добре". Тьяго і Чупо продовжились, Еді - ні. Тухель, звичайно, не був радий жодному з рішень Леонардо, але з тою командою взяв той максимум, який міг: взяв усе у Франції і впевнено вийшов до фіналу ЛЧ, в якому був дуже близький до перемоги, але не зміг здобути титул через фатальну реалізацію моментів.А про загострення конфлікту Тухеля з Леонардо і початок "епохи" Почеттіно поговоримо вже у наступній частиніПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

#Історія#СпортДири🔙 | Повертаємося до нашої історії про спортдирів, сьогодні - продовжуємо про Антеру Енріке. Минула частина тут2018-2019: майже-майже... Дежавю? Каденція Антеру Енріке. Частина ІІТомас Тухель був прагматичним тренером із мінімальним євродосвідом, зате з умінням працювати зі зірками — саме це і стало ключовим фактором його призначення.Символом другого сезону Антеру в ПСЖ є зміщення акцентів із зірок на молодь, чого вимагав сам тренер. Про це ми говорили у дописі про ТітісівКоротко по відходам: ▪️Мотта і Діарра завершили кар'єру;▪️Ґедеша нарешті продали у Валенсію;▪️з Бен Арфою розірвали контракт;▪️Юрі Берчіче, попри хороший сезон, продали в Атлетік. Натомість ПСЖ узяв профільнішого для Тухеля Хуана Берната.Окремо про Пасторе. За його словами, попри пропозицію продовження, він сам попросився на вихід, розуміючи, що вже не тягне основу. Дуже показовий і гідний вчинок, на фоні інших 😅, про яких ми говорили тутАле в цілому ТВ Енріке провів невдало:▪️ Тіло Керер — приходив як заміна Тьяго Сілві і профільний ПЗ під Тухеля. В подальшому у великих матчах він регулярно сипався, особливо в ЛЧ. І це за 37 млн 🫤;▪️прийшовший на заміну Рабйо Паредес за 40 млн не став очікуваним лідером команди, більше того - він взагалі не був потрібен Тухелю. В наступні роки Леандро звичайно був важливим гравцем (ротації), але очікувань і ціни не виправдав;▪️ Буффон — взяли через нестабільність Ареолі, ну і звичайно через імідж (🙃). Сезон загалом непоганий, але матч-відповідь проти МЮ перекреслив усе.Тут хочу зупинитись саме на Антеру і оцінити його діяльність в ПСЖ. Це - перший спортдир, якому дали повну владу у керуванні трансферною політикою. Він міг:▪️за будь-яку ціну провернути бажані трансфери (схеми Нея і Мбаппе - його робота), ▪️втридорого продавав (впаяв Ґедеша Валенсії за 40 😇) ▪️і легко здавав шлак у вигідні клубу оренди (Криховяк, Хесе). Але на своїй посаді працював скоріше як футбольний агент: ▪️брав "перспективних" задорого і давав їм здоровезні зарплати (Паредес отримав 10 чистими 😐);▪️створював не команду, а галактікос, який все ще брав усе у Франції, але панічно розвалювався у вирішальні моменти, як проти МЮ. Після "ремонтади" на Олд Траффорд у Катарі вирішили, що для Антеру з Буффоном немає місця в ПСЖ наступного сезону.Нассер після цього зрозумів, що найкраще в клубі було все ж при Леонардо, тому влітку 2019-го ТВ проводив уже він. В наступній частині поговоримо про "пік" зіркової ери і стосунки Тухеля з ЛеонардоПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

📊 | Вчора робив опитування, сьогодні давайте ж подивимось що каже статистика по першій половині сезонуПочнемо з того що за 25 матчів у нас 17 перемог, 5 нічий і 3 поразки. Але при цьому 3 місце в таблиці ЛЧ (завчасна кваліфікація до плей-офф), 2 місце Л1 і 1/16 кубка. Неідеально і здається не так феєрично після феноменального сезону, але згадаймо також про регулярні травми і втому.Найкращий бомбардир команди неочікувано Рамуш (9 голів), а найближчі до нього гравці - Барколя і Хвіча (по 6 голів кожен). В цілому за команду в цьому сезоні забивало аж 16 різних гравців. Найкращим асистентом є Вітя (8 асистів), а найближчим до нього є Лі із 5-ма асистами.Найбільше з усіх зіграв Заїрчик - 1970 хв. За ним ідуть Вітя, а потім Шева з Пачо. Що здивувало - Борисович із 1370-ма хвилинами в топ-5Знаючи те, як команди розвалюються, коли лідери травмовані або втомлені, я б сказав, що зважаючи на везіння в Л1, складний жереб в ЛЧ і те, що команда вистояла в цей період, такі результати навіть є позитивними, адже могло бути й гірше з такими фізичними кондиціями гравців. Тому я сміливо ставлю 4/5 за цю половину сезону і сподіваюсь, що друга половина вийде кращоюПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

#Історія#СпортДири🔙 | Сьогодні в якості ще одного проміжного допису в періоді Антеру Енріке хочеться згадати проблемних гравців. Завдяки топу нижче зокрема зрозуміємо для чого брали Чупо-Мотінга, хто винен у конфлікті з Рабйо і чому Кавані досі ображений на ПСЖТома МеньєЙого історія починалась дуже добре: при Емері Тома швидко здобув репутацію надійного латераля. Але далі пішло вниз: лайки марсельських постів, сварки з фанами у соцмережах і регулярні провали в ЛЧ.Тухелю він не підходив за профілем, тож швидко випав зі старту. Остаточно попрощались із ним аж влітку 2020-го.Юліан ДракслерКласичний приклад таланту, який рано втратив мотивацію. Після сильного старту він швидко перетворився на «заробітчанина»: не хотів іти відновлювати кар’єру через комфортний контракт.Після непоганих пів року у 2021-му Леонардо продовжив його до 2024-го — і це рішення лише законсервувало проблему. У 2023-му Дракслера вдалося сплавити в Катар.Едінсон КаваніДивно бачити його в цьому списку, але оминути неможливо. Він усе ще забивав, та це вже був інший Матадор: повільніший, травматичніший і менш вирішальний.ПСЖ шукав дешевого форварда для лавки — бажано вільного агента. Так і з’явився Чупо-Мотінг.Майже весь останній сезон у Парижі Кавані провів у лазареті й програв конкуренцію Ікарді. Навесні Леонардо повідомив Еді (як і Тьяго Сілві), що на нього не розраховують, але він може залишитись ще на плей-оф ЛЧ. Сілва погодився — Кавані ні.Фани сприйняли це як зраду. Згадали все:▪️ ниття про гру на вінгері, а не форварді, при Ібрі;▪️ конфлікти з Неймаром за пенальті;▪️ травми і спад форми при великому контракті.Але важливо пам’ятати: Кавані — інтроверт. Він не грав у публічну любов до клубу, що дуже люблять паризькі фани, і не виносив конфлікти в медіа. Він не зрадив ПСЖ, але поставив себе вище клубу. Зрозуміло — і водночас боляче. Легенда Еді чи заробітчанин — нехай кожен вирішить сам.Лейвін КурзаваІсторія про надмірну довіру до ледаря. Сильні роки при Блані, але при Емері — спад і повна нестабільність. Він так і не зробив крок уперед після Монако.Берчіче й Бернат остаточно посадили його в запас, а у 2020-му Леонардо несподівано продовжив його до 2024-го. Далі — повна втрата мотивації:▪️ сезон 21/22 поза заявкою;▪️ оренда у Фулгем;▪️ ще рік без ролі вже при Лучо.Курзава найбільше запам'ятався тим, що пережив усіх — від Ібри до Мессі й навіть Лучо, а потім просто дочекався кінця контракту.І вишенка - Адріен РабйоТалант покоління, важливий гравець, іноді — стартер. Але в якийсь момент він вирішив, що ПСЖ для нього «замалий».У 2018-му його агент (мама 🙃) вимагала ЗП і статусу зірки, чому він не відповідав своєю грою. Коли стало зрозуміло, що вони просто збираються досидіти контракт до 2019-го, клуб відсторонив гравця.Це змусило ПСЖ взимку витратити 40 млн на Паредеса. А після вильоту з ЛЧ маман лайкала дописи МЮ і глузувала з клубу, що стало точкою неповернення. Адріен таки досидів контракт і пішов безкоштовно в Юве.Тепер, знаючи всі ці історії, можна повноцінно переходити до сезону 18/19 і підсумку роботи Антеру Енріке.У наступній частині відповімо на головне питання:чи справді він був найкращим спортдиром ПСЖ (після Кампуша 😅)?ПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

#Історія#СпортДири🔙 | Сьогодні хочеться згадати про Тіітісів за всю катарську епоху. Минула частина тутДовгий час сенсу говорити про вихованців не було: вони дебютовували, після чого йшли в оренди або назавжди. Реальної уваги заслуговували лише Альфонс Ареоля, Кінґслі Коман та Адріен Рабйо. Про першого вже згадували і ще згадаємо, а от два останніх встигли дебютувати, але шансів майже не отримали.Якщо позиція Комана була повністю забита зірками, то Рабйо ще мав перспективу в ротації — однак і він поїхав в оренду до Тулузи. Підсумок відомий: Коман перейшов до Юве і швидко зарекомендував себе як один із найперспективніших вінгерів Європи, а Рабйо повернувся до Парижа, виграв конкуренцію за роль першого запасного півзахисника й став улюбленцем фанів. Знали б вони тоді, чим усе закінчиться 😅Ігнорування академії тривало аж до періоду Олів’є Летанґа, який відкрив Нкунку та Кімпембе. Але й ця епоха була короткою. При Антеру Енріке молодь знову відійшла на другий план — аж поки з приходом Тухеля про неї не згадали всерйоз.Зійшлися кілька факторів: ризики санкцій ФФП після трансферів Неймара й Мбаппе, потреба в глибині складу, бажання тренера працювати з молоддю та нестабільність окремих позицій. Так у команді з’явилися Мусса Діабі, Тімоті Веа (вінгери), Колін Даґба та Стенлі Нсокі (фулбеки).Діабі дебютував ще при Емері, але реальні шанси почав отримувати при Тухелі. Він добре підміняв Неймара та Мбаппе, стабільно давав результат і відкрито говорив, що готовий залишатися навіть у ролі запасного. Проте Антеру вирішив скористатися хайпом — ПСЖ заробив 15 млн, але втратив гравця на роки вперед.Ситуація з Веа і Нкунку була схожою: обидва отримували шанси, але вирішальним стало бажання самих гравців регулярно грати, чого ПСЖ запропонувати не міг.Нсокі отримував ігровий час зліва й у центрі захисту, але згодом почалися помилки, проблеми з концентрацією та дисципліною. Свою роль зіграли й публічні натяки Тухеля про повільний прогрес. Клуб зробив ставку на Берната і вкотре повірив у Курзаву — у 2019-му Стенлі став зайвим.А от Даґбі пощастило більше: проблемна позиція ПЗ і нестабільність Керера дали йому шанс, яким він скористався. Колін швидко став основним, але серйозна травма коліна зламала його прогрес. У 2019–2022 роках проблеми з колінами, хаос у клубі та прихід Хакімі остаточно відкинули його з ротації, а оренди в Осер і Страсбур не допомогли — у 2023-му він покинув ПСЖ.У наступні роки Тітіси вже виглядали інакше: це були переоцінені таланти із зірковою хворобою. Аділь Аушиш, Кайс Руїс-Атіль, Лоренц Ассіньйон, Йоан Демпсі, Тангі Ньянзу — ніхто з них не став лідером команди, зате кожен вимагав статусу й ЗП рівня зірок. Усі вони пішли.Найгучніша історія — Ньянзу. Йому пророкували велике майбутнє: дебют у 16, матчі в ЛЧ. Але влітку 2020-го він підписався з Баварією, пояснивши це "пошуком стабільності". На фоні щойно програного фіналу мюнхенцям це сприйняли як найбільшу зраду Тітіса після Рабйо. Парадоксально, але стабільності Тангі там так і не знайшов, а сьогодні його кар’єру знову ламають травми, вже в Севільї.Так, були й Пембеле та Калімуендо, але масштабу Діабі чи Даґби вони в ПСЖ не досягли. До теми Тітісів ще повернемося коли дійдемо до епохи Почеттіно, а в наступній частині — детально розберемо скандал з Рабйо.ПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

#Історія#СпортДири🔙 | Продовжимо говорити про спортдирів ПСЖ, сьогодні - про період озірковлення команди Антеру Енріке. Минула частина тутЩоб мінімізувати незгоди Катар призначає спортдиром людину, яка повністю поділятиме їх думку - португальця Антеру Енріке. Він вирішив рубити з плеча і запросити Неймара та Мбаппе загально за 500 млн. Це і є символом його періоду2017-2018: стрибок занадто вперед або каденція Антеру Енріке. Частина 1Це створило великий резонанс у навколофутбольному світі не стільки через витрачену суму, скільки через те, що ці гроші були сплачені через обхідні схеми.Схема трансферу Неймара виглядала так:▪️QSI підписує безпосередньо з Неєм контракт на 300 млн, за умовою якого він сам виплачує клаусулу викупу з Барси у 222 млн, а інші 78 - ЗП за роль посла від Бразилії на ЧС-2022;▪️тоді бразилець підписується в ПСЖ вільним агентом і таким чином ПСЖ майстерно обходить ФФП;▪️а вже ЗП Ней отримує з бюджету клубу.Із Мбаппе все було не менш хитро: безкоштовна оренда з обов'язковим викупом за 145+35 млн у разі якщо ПСЖ не вилетить в Л2 (тобто гарантований викуп). Гроші заплатили вже наступного фінансового року. Файний бізнес 😎 (🙃)Для того, щоб розвантажити фінансову звітність і звільнитись від гравців "поза проєктом" були продані Матюїді та Моура. Через вік кар'єру завершив Максвелл, тому в захист наліво підписали Юрі Берчіче, а щоб нарешті здихатися Ор'є взяли вільним агентом Дані Алвеса. Взимку Мотта неочікувано травмувався, тому довелося витягнути з ОАЕ Лассана Діарру. На диво, усі з трансферів виявилися успішними і доклали свій внесок до внутрішнього квадруплу. Шлях ПСЖ в ЛЧ закінчив неймовірний Реал в 1/8.Емері взяв усе у Франції за 2 роки, але саме через дві поспіль невдачі в ЛЧ попри значні витрачені кошти, керівництво вирішило не продовжувати його контракт, та і сам Унаї не був проти відходу. На мою думку, з тією командою він точно міг би дійти півфіналу, йому просто не пощастило. Тому екстрено уже в травні було оголошено про призначення Томаса ТухеляПро період Антеру Енріке при Тухелі поговоримо в наступній частині, оскільки тоді політика клубу дещо зміниласяПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН

🎙 | Вчора Тьяго Сілва давав інтерв'ю L'equipe. Дуже багато говорив про ПСЖ, зокрема нарешті озвучив справжні причини відходу:Під час пандемії навесні 2020 року Леонардо зателефонував мені та повідомив, що я не буду частиною проекту в наступному сезоні. Я був розчарований, але погодився грати ще три місяці (на відміну від Кавані), щоб взяти участь у фіналі Ліги чемпіонів у серпні. Ми програли у фіналі «Баварії». Наступного дня Леонардо запитав мене, чи підписав я десь контракт, можливо, щоб запропонувати мені продовження. Дивно. Трьома місяцями раніше він на мене не розраховував. Ніби все, що я зробив за вісім років, варте менше, ніж мої три матчі у фіналі! Він добре мене знав, і його підхід мене ще більше розчарував.ПСЖ потрібен був досвідчений захисник і в клубі це знали. Через рік вони підписали Рамоса. Я не применшую його здобутки, але не розумію такого вчинку. Чим я був гіршим за нього?У мене не було можливості попрощатися з уболівальниками. Було б чудово повернутись на Парк і зробити це. І, можливо, скоро побачимося? А ще Тьяго зізнався, що хоче стати тренером після завершення кар'єри і має амбіції кермувати усіма командами, за які грав. У тому числі й ПСЖ ПІДПИШИСЬ НА ПАРИЖАН