▶️Племінників загиблого Героя у Володимирі булять у рідному ліцеї!Нещодавній скандал, який тягнувся , як виявляється роками у Ліцеї 3 під головуванням батька першого заступника міського голови Ярослава Матвійчука та заступника з виховної та навчальної роботи, голови виборчої дільниці - Оксани Кротач вийшов на новий рівень!⚠️Виявляється москалі та орки працюють на керівних посадах!Олександр Сав'юк, меморіальна дошка котрого розміщена на стінах ліцею, певне перевертається в могилі, знаючи те, що його племінників б'ють у закладі під керівництвом "патріотів України"!Савюк Олександр ВалерійовичДата народження:17.06.1988Дата загибелі:06.03.2023 (34 роки)Місце народження:Україна, Волинська область, Володимирський район, ВолодимирМісце загибелі:Україна, Донецька область, Бахмутський район, ПривілляМісце поховання:Україна, Волинська область, Володимирський район, ВолодимирВійськова служба:РозвідникЖиття – для України. Олександр Савюк24 лютого 2022 року підступний ворог вночі напав на нашу країну. Саме з цієї хвилини закінчились віртуальні ігри в війну, а почалась реальна битва за єдність та незалежність нашої України і, навіть більше, - за існування нашого народу. Висока хвиля патріотизму прокотилась по нашій країні. Ніби прокинулась та риса українського народу, яка жила в українського козацтва - здатність піти на битву з ворогом, не рахуючись зі своїм життям. Так виник цей рух – рух чоловіків-добровольців, які оббивали пороги військкоматів, щоб потрапити туди, де ворог посмів ступити на нашу землю. Серед таких добровольців був і наш земляк Савюк Олександр. І наш обов'язок - більше знати про нього [3].Савюк Олександр Валерійович народився 17 червня 1988 року в місті Володимирі-Волинському Волинської області, з’явившись на світ пізніше за свого брата-близнюка Дмитра на 15 хвилин. Навчався в місцевій школі № 3, де закінчив 9 класів, потім вступив до Володимир-Волинського професійно-технічного училища, але згодом повернувся до школи №1. Він продовжував досягати успіхів у спорті, оскільки одночасно займався в місцевій спортивно-юнацькій школі.Ще з юнацьких літ Сашко планував стати кадровим військовим, дуже любив військову форму. Він був надійним, вірним товаришем, завжди готовим підставити плече у важку хвилину. За це його любили та цінували, таким його виховали батьки. Змалку був дуже добрим, не любив брехні, завжди заступався за тих, хто потребував допомоги, найголовніше - він бачив сам, кому потрібно надати допомогу. Про його доброту знали всі сусіди. Також мав «золоті руки», бо вмів робити все, за що брався [1].Після закінчення школи працював деревообробником на приватному підприємстві «Гербор-Холдинг». Останнім часом працював на будівництві, згодом на приватному підприємстві по заморожуванню ягід.Ще навчаючись в школі, і пізніше часто їздив на змагання з міні-футболу в складі міської юнацької команди до Польщі, на Закарпаття. В військовому білеті було записано: солдат стрілець, розвідник, кулеметник. Спочатку він у теробороні в селах Овадне, Згорани, але постійно писав рапорти, щоб перевели його в воюючу частину. Хотів у бою захищати Батьківщину, а не відсиджуватись у тилу. Саме в Згоранах він вивчився на сапера, де отримав знання від одного з найдосвідченіших майстрів саперної справи в Україні. З липня 2022 року Олександр служив у Сумській області за 7 км від кордону з РФ, де був розвідником [2].2 березня 2023 року Олександр Савюк у складі загону був відряджений до с. Привілля Донецької області, де йшли запеклі бої. А вже 6 березня під час бою з російськими окупантами отримав несумісні з життям поранення.12 березня громада Володимира у жалобі з синьо-жовтими прапорами зустріла полеглого у російсько-українській війні солдата Олександра Савюка Олександр віддав своє життя за нашу свободу, за рідну землю, за свою сім’ю. Його життя - це приклад для кожної людини, приклад того, як потрібно любити свою рідну землю.https://www.youtube.com/live/8ewR7buUXJs?feature=shared