Вона пережила дві світові війни, побачила Голодомор у Харкові, втратила чоловіка через радянський терор. Та попри все залишила українцям книгу, за якою готували цілі покоління родин.23 липня виповнюється 130 років від дня народження Ольги-Марії Франко — відомої галицької кулінарки, педагогині та дружини Петра Франка, сина Івана Франка.Її нерідко плутають із дружиною письменника, адже обидві мали однакові ім’я та по батькові — Ольга Федорівна Франко. Проте саме невістка Івана Франка стала авторкою однієї з найвідоміших українських кулінарних книг міжвоєнного часу.З Петром Франком вона познайомилася ще підлітком — 15-річною дівчиною під час відкриття пам’ятника Маркіянові Шашкевичу на Білій Горі. Через кілька років вони одружилися.А вже наступного дня після їхнього весілля сталася трагедія. Під час навчань у Красному вибухнула авіаційна бомба, забравши життя 8 пілотів Летунського відділу Української Галицької Армії. Над могилою загиблих товаришів промову виголосив Петро Франко.Разом із чоловіком Ольга жила у Відні, де навчалася на дворічних кулінарних курсах при Вищій школі сільського господарства. Після повернення до Галичини вона взялася впорядковувати рецепти, які згодом принесли їй широку відомість.У 1929 році в Коломиї вийшла її «Перша українська загально-практична кухня». Це була не просто збірка рецептів, а ґрунтовна книга про культуру харчування, добір продуктів, сервірування столу та ведення господарства.Ольга показала, що українська кухня — це не лише щоденні прості страви, а багата, вишукана й самобутня частина нашої культури.У 1930-х роках родина мешкала в Харкові. Там Ольга та Петро стали очевидцями Голодомору. Як іноземні громадяни вони отримували продукти у спеціальному магазині, але таємно ділилися хлібом із виснаженими людьми, хоча контактувати з місцевими їм забороняли.Після повернення до Львова Ольга видала ще одну книгу — «Всенародна кухня», у якій пропонувала родинам ощадне харчування відповідно до пори року.Після приходу радянської влади Петро Франко перебував під постійним наглядом спецслужб. Його минуле — служба в Українській Галицькій Армії, участь у «Пласті» та українська громадська діяльність — робило його небезпечним для режиму.28 червня 1941 року, у день свого народження, Петра Франка заарештували. Родині повідомили, що його нібито евакуюють, але насправді звинуватили в «українському націоналізмі». Згодом радянське керівництво погодило його розстріл без суду, а місце поховання досі залишається невідомим.Ольга ще багато років чекала бодай якоїсь звістки про чоловіка, але так і не дізналася, де обірвалося його життя.Майже половину свого життя вона прожила без нього, виховувала доньок, працювала в музеї Івана Франка, берегла родинні матеріали та продовжувала справу, яка стала її покликанням.Ольга-Марія Франко померла 27 березня 1987 року у Львові, у віці 90 років. Поховали її на Личаківському цвинтарі.Вона залишила українцям значно більше, ніж рецепти. Ольга-Марія Франко допомогла зберегти культуру родинного столу — ту частину українського життя, яку передають із покоління в покоління.