Свято Івасюкового генія відбулося 13 вересня 1970 року. Пополудні Чернівецька телестудія вийшла у прямій трансляції на Україну з передачею “Камертон доброго настрою”. Що робилося, коли ми заспівали з Володею Івасюком “Червону руту”! Усі присутні на Театральній площі Чернівців, а також усі телеглядачі цієї передачі стали очевидцями народження рідкісного таланту 21-річного хлопця”.“Екран сприяв його популярності. Був погожий осінній день, день, коли люди вперше почули у Володиному виконанні “Червону руту” і “Водограй”, – констатував у своєму есе Назарій Яремчук. – До самої площі – не пройти. Її обступили сотні людей. З вікон медінституту, де на той час навчався Володя, визирали студенти. Сонце сяяло у променях бабиного літа, а над Чернівцями лунали пісні Володимира Івасюка. Сам він сидів на лаві під деревами – смерічками та ялинками, – і розмовляв із дівчиною…І хоч вони прозвучали одночасно, доля у них була різна. “Червона рута” відразу затьмарила не тільки “Водограй”, але й інші пісні”.“Якось на вулиці почув свою пісню. Її співали солдати. Це було так несподівано, що мимоволі сам рушив за строєм, – засвідчував Володя. – Одверто кажучи, стало трохи сумно. Чому? Мабуть, від того, що пісня уже належала не мені. Знаєте, це почуття важко передати словами. Щоправда, відразу подумав: хіба можна тримати птаха у клітці? Йому потрібна просторінь. Для польоту”.