Пояснення щодо т.зв. «пекельних санкцій», прийнятих у США.

1. Цей закон дає Трампові можливість на власний розсуд вводити 100% мита проти країн, які купують рос.енергоносії. Остаточне рішення – за Трампом, який може цим правом не скористатися (як, приміром, Байден не скористався лендлізом).

2. Закон прийнято цільово під зустріч Трампа й Сі, яка відбудеться в четвер. Це по суті істеричний, відчайдушний і безсилий козир у руках Трампа, позиції якого перед розмовою з Сі вкрай слабенькі (Америка забуксувала в Ірані). Трамп створює для себе бодай якийсь предмет торгів.

3. Китаю ці погрози пофігу: оголосити Китаєві торгівельну війну може хіба що останній кретин, а Трамп – прагматик, якому простіше ділити світ на двох, аніж чубитися з другим центром світу.

4. Навіть якщо Трампові й доведеться демонстративно проявити бодай якусь бундючність, то це точно буде не Китай і не Індія – два найкрупніші покупці рос.сировини. Ще є Японія, Саудівська Аравія, Південна Корея, Бразилія, Вʼєтнам і щонайменше 40 інших країн, які купляють рос.енергоносії. Для галочки мита можуть запровадити для другорядних покупців. Китай та Індію пресувати – це самогубство.

5. Сі чітко пояснить Трампові: війна на Близькому Сході робить рос.нафту безальтернативною. Мита вдарять насамперед по США. Китай уже заявляв не раз: він не дозволить путіну програти.

6. На Україну Трампові плювати: він сприймає ескалацію як добровільний вибір обох азартників, один з яких суттєво сильніший, але якщо другий цього не доганяє, то це його проблема.

7. Аби розрулити Близький Схід, Трамп піде на поступки Китаю й заховає «пекельні санкції» під сукно. Ми можемо лише молитися, аби Трамп випросив у Сі втручання в нашу війну як сторони, яка простимулює припинення війни. Це з розряду мрій.