Фізичне винищення половини країни і тотально всієї економіки впирається у 30% Донбасу (70% якого вже окуповані).Вражаюча незламність у цьому питанні («там наші цінні багатства!») не враховує важливого нюансу: право видобутку всіх надр належить Америці згідно з Рідкісноземельною Угодою. Грубо кажучи: копалини цього (й не тільки) регіону перебувають у розпорядженні Трампа.Коли в «План Перемоги» Зеленський вносив пункт 4 про розплату унікальними надрами взамін за міжнародну підтримку – ніхто нікого не питав. Цар навіть грозив ануляцією американських віз для тих депутатів, які не проголосують за Рідкісноземельну Угоду. Хоча ще місяць перед тим увесь інтернет співав осанну цареві за те, що під час сварки в Овальному кабінеті він «не допустив перетворення України в сировинну колонію Америки». Всі тоді рясно цитували Конституцію, яка це забороняє. Ага. Да-да. Зеленський преспокійно підписав Рідкісноземельну Угоду, а народ тим часом зобов'язується героїчно гинути за рідну землю, під якою розміщені поклади, які йому вже не належать. До речі, так було завжди: всі наші мінерали (нафти-літії-кобальти-графіти-урани) зі самого початку незалежності ніколи не належали народові – а лише олігархам з 2-3 корпоративних угрупувань (здебільшого єврейського або російського походження).Дивовижний парадокс: Трамп, маючи в руках всі наші надра, заради закінчення безцільної й безжальної війни пропонує пожертвувати 30% залишків Донбасу. А Україна, по суті вже не маючи своїх копалин ні там, ні ніде, дико проти. Путі геологічні несповідимі.