Не стану переказувати соціологію КМІСу, а виокремлю лише точкові умовиводи.1. Масовий кретинізм процвітає: 39% вважають, що зараз перевагу має Україна. Лише 7% бачать ситуацію без прикрас і розуміють увесь жах того погрому, який видно неозброєним оком і який відверто визнає навіть незламний лідер, попереджаючи невиправних оптимістів про насування зимової катастрофи. Бульбашка далі плаває у власній уяві.2. Вивчення оптимізму не має ніякого сенсу: від того, що 63% українців бачать райдужне майбутнє для своєї розбомбленої країни, воно само по собі не настане «на прохання трударів». Варта уваги інша цифра: 23% бачать країну зруйнованою, і це станом на зараз є відсотком притомності в суспільстві.3. Соціологи запитують у людей «очікування, коли може завершитися війна» - тим самим формують пасивну оцінку безсилого спостерігача. Натомість давно пора переходити від «очікувань, коло воно само ся скінчить» - до проактивного формування запиту: в який термін треба закінчувати війну. Інше формулювання тягне за собою зовсім інший акцент: респондент має не просто ділитися своїм обивательським безсиллям, а артикулювати запит на припинення війни в конкретні дедлайни.