Любителям легковажити з ядерних погроз ворога слід нагадати базу: ядерна зброя є зброєю відчаю, зброєю останньої надії, зброєю обнулення воєнного театру. Відповідно: вірогідність точкового використання ядерної зброї прямо витікає з погіршення ситуації для росії. Чим тупиковіше й паскудніше складатиметься війна для ворога – тим зростатиме теоретична ймовірність відчаєних кроків. Нічого істеричного в цьому нема – суха констатація. Ядерний ворог тому й називається ядерним, що його боєголовки існують якраз на той крайній випадок, коли треба радикально перебити препоганий тренд війни. Саме тому на болотах усе частіш лунають заклики нарешті покінчити з 5-річною тягучкою, і ці заклики можна сприймати як ліплення запиту на жорсткі дії (в порядку нагнітання: незбивна балістика, орєшнік, ядерна).У лінійній логіці, як би хто на неї не заплющував очі, так чи інак існує прямий зв'язок між успішністю наших ударів по росії та ядерним сценарієм у відповідь. Із цього не випливають жодні висновки – бо з цього й починалася асиметрична війна, розпочата ядерним ворогом: він на старті мав і має ядерну перевагу, яка в критичний момент може все обнулити. Розрахунок ядерного сценарію завжди брався до уваги всіма світовими аналітиками й лідерами. Ну але це вже не наш клопіт: ядерне стримування росії на себе беруть наші ядерні союзники.