Це не парламентська криза. Це парламентська кома, в якій уже 6 років лежить напівмертвий парламентаризм, зруйнований інфантилами-виборцями, які власноруч склепали теперішню клітку під назвою одноосібний царат.Свого часу, в 2019 році, тоді ще новоспечений президент рішуче розпустив парламент на підставі відсутності коаліції (точніше, коаліція була лише формальною). Акторові захотілося під шумок рейтингів збацати під себе ручний однопартійний парламент і такий же уряд. Були проведені дочасні вибори.Що помінялося тепер? Монофракція відкрито заявляє про свою недієздатність. Парламентської формації, яка, згідно з Конституцією (нагадайте, що це за рулон), обирає уряд – не існує. Парламент як ключовий орган у парламентсько-президентській республіці (нагадайте, що це за жарт) – неповносправний, про що прямо кажуть не опозиційні, а якраз таки провладні депутати. Питання на уяву, суто теоретичне: якби не було воєнного стану, такого вигідного царському двору, чи цар розпустив би парламент по тій самій причині, що й 2019 року? Чи пішов би він на дострокові парламентські вибори, знаючи рейтингову розстановку сил?Це питання не на уяву. Це тест на авторитаризм. Не пішов би. Не розпустив би. Тому: пізно нести вітаміни коматознику. Парламентаризм дощенту зруйновано лицедіями, які в кінофільмі розстріляли парламент із калашникова на потіху дегенератам-виборцям, а в реалі триматимуть його на своєму повідку до останнього подиху.