Ostap Drozdov | Не до нас тепер. Ми хіба що можемо робити вигляд, ніби можемо навчати ...

Не до нас тепер. Ми хіба що можемо робити вигляд, ніби можемо навчати збивати іранські шахеди, хоча в самих не ідеально це вдається, інакше вони не врізалися б у багатоповерхівки. Також можемо зловтішатися на тему: от бачите, не так то просто – розраховувати на одне, а реалії виявляються набагато складнішими.За світ не варто хвилюватися: вони гуртом доб’ють ісламсько-ядерну загрозу й вернуться до звичного життя. А ми так і зостанемся на десятиліття супроти війни, яка світові не сильно то й шкодить: від нашої війни бензин удвічі не стрибнув, валюти не попадали, виробництво скрапленого газу не припинилося, біржі не обвалилися, торгівля не обнулилася, логістичні протоки не заблокувалися, танкери не йшли на дно, економіки не редукувалися. Цілком безневинна війна, ба навіть вигідна: Америка продає зброю й забирає рідкісноземельними скарбами, Європа кредитує під відсотки, Китай усміхнено продає все всім і тішиться, Україна попри війну своє збіжжя вивозить на мільярди доларів, росія попри війну свою сировину продає третьому світові через треті прокладки на мільярди доларів, Глобальний Південь нарощує свою економічну й політину міць стаханівськими темпами – така війна, від якої світ не сильно то й страждає, може тривати вічно в теперішній інтенсивності.