Публікацією про те, як доблесні козаки (10 шт.) розгромили цілий підрозділ НАТО на полігонних навчаннях, The Wall Street Journal добряче змастив посічені серця наших співвітчизників такою потрібною в цей час самоповагою, самозахопленням і гордощами.А більше пасувало би холонути від жаху й витирати зимний піт. Бо кожна така хвалебна публікація, в якій натівські «професіонали» виглядають лузерами навпроти синьо-жовтих гераклів, ще більше цементує й укріплює без того вкорінену думку європейців: сам Бог велів воювати вкраїнцями, раз вони такі вправні, потужні, натреновані, майстерні, вмілі, навчені, обкатані реальними боями вояки, супроти яких натівські ніженки – то є прищик на пупці.«Ми в дупі», – цитує The Wall Street Journal одного з командирів НАТО після тих навчань. І від тих слів нашим бравим людям, роздутим від єлейного самопишання, аж душа розцвітає. Хоча рівно навпаки: це ми в дупі! Бо кожне утвердження себе в іпостасі непохитних, непереможних, нездоланних, консеквентних, залізних «псів війни, природжених воювати», означає довічний тягар воювати за цілу Європу, поки вона підтягнеться до рівня атлантів і титанів з України, які вже готові, досвідчені, обстріляні, віртуозні, моторні й прудкі. Якраз таким і треба довірити довічну місію воювати, доручити захист усього континенту, адже саме таким є міжгалактичне покликання українців – воювати, воювати і воювати.За безсмертних кіборгів ніколи ніхто не переживає. Ними пишаються і закриваються.