Ostap Drozdov | Йой, які поганці сцикливі ті німецькі студенти й ліцеїсти, паскуди так...

«Йой, які поганці сцикливі ті німецькі студенти й ліцеїсти, паскуди такі, хочуть жити без армійських кирзаків і онучів, вийшли на мітинги проти обліку 18-літніх, аяяяй, які ж гнилі ті європейці», - зневажливо гелгоче понівечений нарід, який палає бажанням вести безкінечну війну, маючи для того обмаль ресурсів, не рахуючи словесної незламності.Усі лозунги й транспоранти молодих німців – правильні й справедливі: ніхто ніколи не проголосує за 18-річного кандидата, але всі прийдуть на парастас 18-річного солдатика; ніхто не дасть кредит 18-річному прохачеві, але всі радо вчитимуть його повзати на пузі з автоматом; ніхто не призначить 18-річного претендента на посаду, але всі охоче забронюють за ним коєчку в казармі.Нам, привченим до сталінсько-жуковської армії рабочих і крестьян, не до снаги опанувати типову європейську натівську логіку: мігрень Заходу стосовно ймовірної війни – це мігрень їхніх УРЯДІВ. Рядового населення це мало стосується. Воно воювати не буде й не повинно. Не для того 80 років платники податків утримували свої бездіяльні армії, аби зараз усе кинути і власноруч рити окопи. Концепт професійної армії передбачає зовсім протилежне. Безпека – це завдання держав і урядів. Справа народу – фінансувати свою безпеку й доручити її професіоналам, а не корчити з себе безсмертних бетменів\кіборгів і збирати по знайомих гроші на бронік, який уперше в житті на очі видиш.Та й нащо їм смикати свою молодь – якщо є незламний народ на фронтирі з ордою, готовий іти на погибель, аби Європа могла в спокої й достатку пожити чимподовше.