Ostap Drozdov | Під кінець учорашнього етеру котрийсь із глядачів підняв питання: чи п...

Під кінець учорашнього етеру котрийсь із глядачів підняв питання: чи пам’ять про жертв війни полягає в паралізації транспортного трафіку щодня в пікову годину 09:00, чи в прикладанні долонь на груди о цій годині, чи в шанобливому стоянні в салонах тролейбусів та інтерсіті, а також у штрафуванні людей, які в ранковому поспіху цього не зробили.Практика колективної ритуалізації пам’яті – типова практика для стадних, незрілих суспільств, де така інтимна емоція, як скорбота, траур чи поминання, набувають масово-екстравертного загальнообовʼязкового прояву. Повага до загиблих тут ні при чім. Людям, які під ребрами носять чуттєве серце, а не просто чотирикамерний м’яз, не потрібні ритуали о 09:00 кожного ранку, бо їхня пам’ять про жертв війни з ними щомиті.Проблема колективної ритуалізації полягає в тому, що навіть якщо на початках були благії наміри й поривання, то з часом ритуал стає бездумним, бездушним і механічним. А це найгірше, що можна зробити для меморіялізації жертв війни.Більшовицький нарком освіти Луначарський казав: «Якщо ми хочемо виховати покоління атеїстів – треба ввести катехизм як обов'язковий шкільний предмет». 👇https://www.youtube.com/watch?v=yKSgi8hyVSM