Canal Ostap Drozdov - @OstapDrozdovOfficial - №4026
Нині 128 років зі дня кончини Пантелеймона Куліша – автора першого українського історичного роману, автора правопису, що лежить в основі сучасного. З велетенського доробку Пантелеймона Куліша декілька його фраз: • Простолюдин наш, за всієї байдужості до того, що нині перед ним діється, надзвичайно схильний мріяти.• Малоросійські простолюдини на питання „звідки ви?“ будуть відповідати „з такої-то губернії“; але на питання „хто ви? який народ?“ не знайдуть іншої відповіді, як: „Люде, народ та й годі“. „Ви русскіє? Ні. Хохли? Якії ж ми хохли. Малоросіяни? Що то за маросияне, нам його й вимовить трудно“. Словом, земляки наші чим завгодно себе називають, тільки не присвоюють собі ніякого власного імені.• Пристрасть засліплює зір.• Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах.• Два коти в одному мішку не помиряться.• Дожились вражі сини до порожніх кишень, то й заводять між народом трусу, щоб під каламутний час людським добром наживатись.• Доля тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути. • Коли в нас заведеться добро, то й москалю буде лучче.• Коли взявсь брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака!• Нас послано будить сонних. Се наше діло.• Не можна, мабуть, інше, як тілько горем да бідою довести людей до розуму.• Шкода перемішувати тісто, вийнявши з печі. Яке посадили, так і спечеться.• Перевелись тепер лицарі в Січі: зерно висіялось за війну, а в кошу осталась сама полова.• А тепер хто йде на Запорожже? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд. Сидять там окаяннії в Січі да тілько п'янствують, а очортіє горілку пити, так їде в городи да тут величається, як порося на орчику. • Уже коли рвати, то рви, не дьоргавши!• Нема там добра, де нема правди. • Хоч греблі гати, хоч мости мости – вода прорветься.• Брехнею світ пройдеш, та назад не вернеш.• Змовчана правда краща од голосної брехні.• Лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного!• Чужі ми чужениці в рідній Україні.
6900
25-02-14 20:51