Опендатамедіа

Через тимчасову не-роботу реєстрів та нові податки на початку 2025 стався сплеск закриттів фопів, втім згодом ситуація стабілізувалася. Так, 73 799 фопів відкрилось з квітня по червень — на 3% менше, ніж за такий самий період торік. Ще 51 830 бізнесів припинили свою роботу — на 27% менше, ніж за той самий період торік.Загалом 137 557 нових фопів зареєстрували за перше півріччя 2025-го в Україні. Водночас 157 605 підприємців закрились.22% справ, які припинили роботу цьогоріч, були відкриті торік, ще 15% — у 2023 році. Водночас більшає так званих фопів-одноденок: 5 323 бізнесів. До порівняння, у 2021 році їх нараховувалось лише 96.Найбільше нових бізнесів відкрили: - в Києві — 18,8 тис- на Дніпропетровщині — 13 тис- на Львівщині — 10,4 тисОднак й за кількістю закриття у лідерах також столиця (-20,6 тис фопів) та Дніпропетровщина (13,6 тисячі). Наслідує Харківщина (13,6 тисячі)61% від усіх відкритих фопів цьогоріч створили жінки — 83.7 тисДеталі: https://opendatabot.ua/analytics/foponomics-2025-6

Половину міського бюджету на борги? Чи 24 млн на стипендії почесним громадянам у прифронтовому місті? На що витрачаються держкошти відтепер можна дізнатися в оновленому Реєстрі публічних фінансів.Наразі у Реєстрі 30 688 компаній. Більшість із них — комунальні установи чи органи місцевого самоврядування, але є й приватні компанії, які отримують бюджетні гроші, наприклад, за виконання держзамовлень чи послуги.Найбільше бюджетних грошей цьогоріч традиційно витратили великі установи: Пенсійний фонд (688 млрд грн), Податкова служба (276,9 млрд) та Казначейська служба (176,2 млрд).Міські ради обласних центрів витрачають майже 40% на зарплати та компенсації, 12% — на матеріали й майже стільки ж — на капітальні інвестиції.Проте не всі міськради витрачають однаково витрати. Так, Дніпровська міськрада на обслуговування боргів витратила 46% свого бюджету (56,8 млн грн), а Харківська — понад 24 млн на стипендії почесним громадянам (17% від бюджету).https://opendatabot.ua/analytics/public-finance-2025 

2032 рішення проти корупціонерів винесли українські суди за 5 місяців 2025 року. За рік судових рішень побільшало на 37%. Втім це все ще менше, ніж за такий самий період 2021-го.Найактивніше карають за корупцію суди на:- Вінниччині — 182 вироки- Одещині — 168- Львівщині — 147- Дніпропетровщині — 116- Київщині — 115Понад 73% усіх рішень цьогоріч стосуються несвоєчасного подання декларацій або порушень у них — 1487 випадків. За рік їх побільшало у 5 разів. Натомість кількість рішень за хабарі знизилася майже удвічі — до 347. А за порушення, пов’язані з конфліктом інтересів, цьогоріч карають майже на 80% рідше — 70 вироків.У 97% випадків корупціонерам призначають штраф. Реальні терміни ув'язнення отримали лише 44 особи. Наприклад, військовослужбовець на Сумщині отримав 10 років — найбільший термін позбавлення волі за корупційні дії цьогоріч. Сержант був відповідальним за матеріальне забезпечення, яке намагався привласнити та продати. Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/corrupted-officials-2025

Рекордні 386 кримінальних справ за жорстоке поводження з тваринами відкрито в Україні за 5 місяців 2025 року. Попередній рекорд — 220 справ за рік — стався у 2020 році. За рік справ про жорстокість до тварин побільшало майже у 4 рази: зі 105 торік до 386 справ цьогоріч.Різкий сплеск стався навесні поточного року: за квітень було відкрито більше справ, аніж за весь минулий рік — 213.Водночас справи стали ефективніше розслідуватись. Так, цьогоріч підозру отримали вже у 80% справ. Втім через різкий сплеск менше справ дійшли до суду: з 13-15% цей показник скоротився до 4%.За даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся цьогоріч суди винесли 20 вироків за жорстоке поводження з тваринами. Злочинці отримують реальні терміни ув'язнення за жорстокість до тварин. Так, на Львівщині чоловік отримав 5 років ув'язнення за те, що до смерті забив битою собаку. Чому зростання кількості справ у такій ситуації — то на краще, розбиралися разом із UAnimals: https://opendatabot.ua/analytics/animals-cruelty-2025 

1,4 мільйона транзакцій на загальну суму 1,6 мільярда гривень зафіксувала Податкова за менш ніж місяць. Під нагляд потрапили 11 тисяч осіб, які отримали понад 50 переказів у 2025 році. Йдеться про людей, які отримують аномальну кількість переказів та, ймовірно, займаються підприємницькою діяльністю з особистих карток.В середньому, за цей період на одну людину припадало 127 переказів. Проте в окремих випадках кількість операцій на одного одержувача досягала кількох сотень. Водночас середній чек таких транзакцій склав 1142 грн. Загалом моніторинг охоплює людей, які регулярно отримують кошти за товари/послуги (особливо через маркетплейси або соцмережі) та фопів, які не зареєстрували касовий апарат, хоча повинні це зробити.Наразі випадків, коли такі люди отримали покарання, немає. Між тим, ризики для порушників серйозні: штрафи до 85 000 грн із конфіскацією майна. Разом із тим, Податкова не бере до уваги разові продажі особистих речей через OLX або подібні платформи чи маркетплейси. Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/dps-personal-research

2113 декларації з криптовалютою подали чиновники за 2024 рік. Це у 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної.Найбільше поціновувачів цифрових грошей знайдено у Національній поліції України (322 декларації), прокуратурі (240) та судах (227). Варто зазначити, що посадовці НАБУ та Міністерства оборони також декларували крипту.Найчастіше посадовці декларують криптодолари Tether (802 держслужбовця), Bitcoin (731) та Ethereum (713).Найбільше криптовалюти в країні задекларував Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. На його рахунку 80 BTC (близько 279,4 млн гривень в еквіваленті). У категорії ефіріуму (ETH) лідером став депутат Сергій Майзель — він володіє 200 токенами, еквівалентними 15,5 млн гривень. Рекорд за кількістю криптодоларів належить начальнику департаменту Офісу Генерального прокурора Віталію Бровку — у його декларації фігурує 847 908 USDT, що оцінюється у 35 млн гривень.Втім є й посадовці, які втратили доступ до своїх мільйонних криптоактивів. Рекордну суму серед українських посадовців втратив заступник Голови Державної служби геології та надр України Роман Сарамага: 380.95 біткоїнів або близько 1.33 млрд грн в гривневому еквіваленті. Ще до 1 800 одиниць ефіріума або понад 140 млн грн втратив доступ депутат з Одещини Ігор Осипов. Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/crypto-2025 

219 випадків цькування у школі зафіксувала поліція цьогоріч. Випадків булінгу поменшало у порівнянні з періодом до початку повномасштабної. Як діяти, якщо дитина стала жертвою цькування у школі: інструкція від МОН @UAmonogram та ОпендатаботВодночас суди стали ефективніше розглядати подібні справи: від початку року було винесено 160 рішень. Це 73% від усіх складених у 2024 році протоколів. Кожен другий протокол за цькування складаються на підлітків у віці з 14 до 16 років: 124 протоколи цьогоріч. Майже кожне шосте зафіксоване правопорушення — булінг, вчинений групою людей або ж повторно: 37  справ. Ще 12 протоколів було складено на освітян, які знали про булінг, але не не повідомили про це. У жовтні в Україні запрацювала кнопка для звернень щодо булінгу. За цей час вже подано 85 анонімних повідомлень. Переважну більшість заяв було подано у Києві та області: 36 повідомлень. Наслідують Одещина та Львівщина — по 9 та 8 повідомлень.Деталі та інструкція: https://opendatabot.ua/analytics/bulling-in-schools

🔥У 3 рази завищена кількість дезертирів у матеріалі Financial TimesУ резонансному матеріалі за 10 місяців в Україні нарахували 60 тисяч дезертирів, посилаючись на дані Генеральної прокуратури України. Втім насправді справ, відкритих за статтею 408 ККУ, у звітах ГПУ, майже утричі менше — 19 922 провадження. У матеріалі об'єднано одразу два порушення: дезертирство (408 ККУ) та самовільне залишення частини (407 ККУ). 41 950 кримінальних проваджень відкрито через самовільне залишення частини. Якщо скласти ці два показники, то дійсно можна отримати близько 60 тисяч — втім це буде грубою помилкою, вважають юристи. СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу або поважних причин.​ Може йтись про випадки, коли військовослужбовець не повертається з відпустки чи лікування.Тобто у людини не було наміру уникнути проходження служби взагалі. Про дезертирство йдеться у випадках, коли військовослужбовець повертатися не збирається. Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/real-deserters-2024

Попри війну, росіяни виводять гроші з України, а їх бізнеси продовжують працювати та навіть виграють мільйонні державні тендери.Щонайменше 621 українська компанія, попри обмеження, видалила власників або ж кінцевих бенефіціарів з Росії за останні три роки. За зверненням Опендатабота Мін'юст провів перевірки бізнесів з цього переліку: по 10 компаніям зі 621. Навіть у такій невеликій вибірці у 8 випадках було виявлено порушення та факти незаконних реєстраційних дій. Однак наразі жодна реєстраційна дія не скасована, а компанії продовжують працювати та заробляти.У коментарі для Опендатабота в Мін'юсті зауважили, що зміни можуть бути скасовані або за підставою рішення суду, або ж у випадку, якщо скаргу подасть особа, чиї права порушено. Втім, у переважній більшості випадків вже минуло більше одного року з моменту перереєстрації — тобто терміни упущені. Водночас немає й конкретної постраждалої особи від виводу російських капіталів та вибілення бізнесу. Який орган влади в Україні візьме на себе контроль за перереєстрацією російських активів та скасує строки давності по таким операціям? Та хто має ініціювати подальший розгляд справ, де фактично постраждалою є держава Україна? Як бізнеси незаконно видалили власників: https://opendatabot.ua/analytics/business-owners-rf-2024 

119,44 млрд грн прибутку разом отримали банки в Україні. Це на 22% більше, ніж за аналогічний період торік. Разом із заробітками росте й податок на прибуток — в 1,8 разів за рік, до 25,83 млрд грн. Навіть попри збільшений податок, чистий прибуток на 13% більше, ніж торік — 93,61 млрд грн.63% від загального прибутку усіх банків припадає на державні банки. Стабільно лідує Приват: 37,16 млрд грн прибутку після оподаткування. До слова, саме на Приват припадає 40% від загального прибутку всіх банків країни.Банки з іноземним капіталом заробили на 9% більше, ніж за аналогічний період минулоріч — 21,4 млрд грн. Райффайзен залишається лідером цієї групи: 4,87 млрд грн.Сукупний прибуток банків з приватним капіталом зріс на 29% — до 13,39 млрд грн. Наразі на цю групу припадає 14% сукупного прибутку всіх банків країни. Лідером групи є ПУМБ — 4,24 млрд грн. Водночас найбільший приріст серед усіх показав МТБ банк: аж у 13 разів, до 539,8 млн грн. Деталі: https://opendatabot.ua/analytics/banks-2024-7