Переконаний, що і ви, і мільйони українців так чи інакше задають в себе в домівках один одному питання, такі таємні: «А можна було уникнути цієї війни якось? Ну, з нашого боку хоча б? А можна було в 2014-му році Мінські угоди — це була не катастрофа, а, може, це був якийсь компроміс?» Я вже не кажу про Стокгольмську таку, потенційну.

У мене самого немає відповіді на це питання. Так, ми вже не можемо змінити це.

У будь-якому випадку нам треба аналізувати те, бо люди будуть задавати ці питання. Десятки років будуть задавати ці питання. Розумієте? Ви спілкуєтесь в своєму колі, ви — в своєму, я — в своєму. І я відзначаю на сьогодні таке зростання дуже депресивного настрою. Розумієте?

Сьогодні бачу: всі стали геополітиками, всі колеги в Верховній Раді. Ніхто не займається внутрішніми проблемами, боргами бюджету, боргами в енергетиці, катастрофічною управлінською кризою, тупістю управлінців і неадекватністю монокоаліції, яка відповідає за владу сьогодні.

Вони ж неадекватні сьогодні у владі, давайте констатувати, і це вже визнають усі гравці, що криза державного управління під час війни, під час катастрофи, яка наближається, — це ж ключовий внутрішній виклик для нас.