Дивіться, якщо на ринку електроенергії Енергоатом має близько 65%, а на так званому ринку газу Нафтогаз контролює приблизно 80% усього газу, плюс мережі, практично всі розподільчі компанії, облгази, плюс сховища — то який це ринок? На кого розраховані всі ці розмови про «ринкові умови»? Мене дратує не тільки те, що наші за гроші, гранти і фінансування повторюють ці тези. Мене дивує інше: чому європейці також це підтримують? Чому вони не займають принципову позицію? Нещодавно ж голова Європейської комісії фактично визнала, що були помилки в енергетичній політиці. Німеччина визнала, що рішення часів Ангели Меркель щодо закриття атомних станцій було помилковим. Італія також визнавала свої прорахунки. Але при цьому європейські інституції не готові прямо і системно визнати ці помилки, тому продовжують просувати ці ж самі «ринкові моделі», хоча вони вже зайшли в глухий кут. В Україні ситуація ще гірша. У нас накопичені величезні борги в енергетиці: навколо Нафтогазу, енергоринку та «зеленої» генерації. Це вже сотні мільярдів гривень, але всі роблять вигляд, що нічого не відбувається. І в результаті ціна, яку сьогодні платять бізнес і споживачі — це не є ринкова ціна. Це маніпулятивна ціна, яку фактично нав’язують, прикриваючись гаслами про ринок.