Події останніх днів у столиці показали: боротьба за Київ триває, і вона давно вийшла за межі господарських питань. Те, що ми спостерігаємо сьогодні, — результат політичного протистояння, яке має глибше коріння. І Президент, і Віталій Кличко мають свої бачення майбутнього та власні амбіції. У цьому немає нічого дивного — але проблема в тому, що ці амбіції починають безпосередньо впливати на життя киян. Коли у п’ятницю вночі значна частина лівого берега опинилася без світла, води та каналізації, столиця відчула, наскільки вразливою залишається її інфраструктура. Реакція містян була гострою — і справедливою. Люди обурені, адже їм неодноразово обіцяли, що «енергетична безпека Києва забезпечена», показували створення трирівневих систем захисту, робили на цьому піар. Та коли реальність не збіглася з обіцянками, обурення стало закономірним. Разом з тим, не можна забувати: країна у стані війни, і жодна система не може гарантувати абсолютну стабільність. Однак найбільша помилка — це не технічний збій, а кадрова політика. Деякі управлінські рішення, зокрема призначення людей без належного досвіду, вже показали свою неефективність. Про це говорили давно. І тепер бачимо наслідки. Кияни заслуговують не на гучні заяви, а на професійні дії та чесну комунікацію.