​​МЕНІ КОРТИТЬ ПРИЇХАТИ В ОБУХІВ…***Ми знаємо Гуляйполе Нестора Махна.Ми знаємо Гуляйполе Сергія Жадана.Ми знаємо сучасне, окуповане Гуляйполе.Те, де у 1997 році було перепоховано прах його найвідомішого поета – Василя Діденка.Того, котрого у 1958 році хвалив Малишко.І той, хто згодом присвятив йому кілька віршів.Один з них – «Малишкова земля», можливо, 1965 року. Є й інші, але вже без Обухова.Не Вінграновський з його з його «А там піди, як схочеш, на Обухів, Обухова не схочеш — на Саврань!», але теж нічо.***МАЛИШКОВА ЗЕМЛЯМені кортить приїхати в Обухів,Де теплий вогник світить уночі,Де він малим казки дніпрові слухавІ засинав у мами на плечі.Попить води з криниць ясноджерелихІ привітати сонце у дворі,Де є калина для весіль веселихІ квітне сміх дівчати на порі.Де папороті в осені і в зимиВливали чари в слово голосне,В сердечне слово, де туман брестимеІ сивий дощ по вікнах полосне.Мені кортить постоять на обніжку,Вловити вітру яросний мотив,Де нелинь-дуб Андрієві МалишкуНа щастя мідні жолуді ронив.Мені кортить принести неминучеМажорні тони у життєвий здвиг,Щоб так любить Звенигору співучу,Як любить він у грозах вікових!ПС. Мені здається, що саме фраза "Малишкова земля" з часом, по мірі розвитку культу Малишка після 1970 року могла еволюціонувати у "Малишків край".Але, це не точно.джерело