Нацрепозитарій України НРАТ / NRAT

ВІД НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДО РЕАЛЬНИХ ЗМІН24 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Від наукових результатів до реальних змін: як продемонструвати вплив досліджень».Під час заходу планується обговорити, яке значення у сучасному науковому світі має демонстрація впливу досліджень, які вимоги висувають наукові установи, грантодавці та політики щодо належних доказів валоризації та як саме наукові дослідження сприяють розвитку суспільства, інновацій і реалізації глобальних пріоритетів; наукову досконалість, уособлену високоцитованими вченими та найрезультативнішими публікаціями; як нові дані та показники дають змогу науковцям та установам демонструвати свій вплив через звичайне цитування, цитування в патентах та нормативних документах; як прослідкувати зв’язок наукових результатів з інноваціями та процесом прийняття управлінських рішень; як перейти від оцінювання наукового впливу до демонстрації вимірюваного суспільного та економічного ефекту досліджень. Організатор – Clarivate.Детальніше:  https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_wOUgc5FOQQOldmr7_1RGxQ

ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ РЕЦЕНЗІЙ НРАТМатеріали відкритого рецензування мають велику цінність для аналітичної освіти, оскільки підтримують критичне мислення, дослідницьку культуру, навички експертної роботи.Якщо студенти вже опанували фундаментальні засади філософії, методологію наукових досліджень, риторику та базові дисципліни за своїм профілем і мають практичний досвід виконання творчих завдань, вони можуть долучитися до роботи з інструментарієм відкритого наукового рецензування на платформі НРАТ. З одного боку, вільний доступ до вже наявних експертних висновків дозволить здобувачам освіти  зрозуміти, за якими критеріями та алгоритмами досвідчені фахівці здійснюють оцінювання результатів чужої наукової праці. З іншого боку, володіючи належним теоретичним базисом та навичками ведення академічного діалогу, студенти отримують можливість спробувати власні сили у відкритому рецензуванні. Масив академічних текстів, доступних для ознайомлення на офіційному вебпорталі НРАТ, повністю забезпечує багатство вибору матеріалів для такого аналізу. Відкриті рецензії можуть стати основою для аналізу наукової аргументації, підготовки методологічних зауважень та формулювання експертного висновку. Студенти шукають публікацію необхідної тематичної спрямованості, вивчають її зміст та рецензії інших авторів на неї, готують обґрунтовані коментарі, коректно (з дотриманням академічної етики) формулюють зауваження, оцінюють логічну структуру прочитаного, визначають недоліки та спірні позиції, пропонують шляхи вдосконалення, роблять загальний висновок. У результаті вони отримують навички аналітичного мислення, рефлексії та професійної наукової комунікації, формують власне уявлення про прозорість наукового процесу, відповідальність експерта й принципи відкритої науки.Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-vidkrytyh-reczenzij-nrat/

ВІД ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО ПРИЙНЯТТЯ: РОЗПАД ТРАДИЦІЙНОЇ ОСВІТИ ПІД ВПЛИВОМ ГШІНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шаді Мохамеда «Дехто застряг на стадії заперечення ШІ».У ній автор вивчає реакцію університетів на поширення генеративного штучного інтелекту, розглядаючи її крізь призму п’яти стадій екзистенційного розриву (заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття) від Елізабет Кюблер-Росс. Наразі освітні інституції переживають не просто технологічну адаптацію, а сильний стрес через руйнування економічної та інституційної логіки. Як інтернет зруйнував бізнес-модель газет, так і генеративний штучний інтелект змінює університетську модель із доставки контенту, оцінювання та формування компетентностей. Коли ШІ миттєво дає персоналізовані пояснення і генерує есе чи звіти, традиційний диплом втрачає роль надійного підтвердження знань. Багато хто каже «Калькулятор змінив викладання арифметики, то в чому різниця?». Ця паралель є хибною, адже калькулятор прискорив обчислення та при цьому не зробив математичне міркування зайвим. ШІ загрожує замінити синтез, аргументацію та структуроване мислення — когнітивні навички, які оцінювання традиційно використовувало для оцінювання результатів навчання. Якщо зосереджуватись на питанні масового «списування», то доведеться закуповувати детектори ШІ та постійно оновлювати політики академічної доброчесності. Лектор, який роками проєктував завдання для проходження студентами когнітивних викликів, нині бачить, що мовна модель легко обходить цей процес. І він знає, що поліцейськими заходами кризу не вирішити. На стадії торгу виникає ентузіазм щодо аналогових обмежень, - запровадження очних іспитів, рукописних есе, усних опитувань, - повернення до «старих» форматів. Коли марність торгу стає очевидною, приходить депресія, яка у викладачів пов’язана з розумінням реальної ціни інтеграції ШІ, яка вимагає перебудови навчальних програм, переходу від вимірювання артефактів до оцінювання судження. Справжнє прийняття для більшості інституцій залишається справою майбутнього, але воно вже відбувається на окремих кафедрах і в рамках новітніх перероблених курсах. Прийняття — це не капітуляція, а момент, коли інституція перестає ставити неправильні питання і починає вирішувати правильні. Усний іспит трансформується, тепер екзаменатор не запитує «чи це писав ШІ?», а уточнює, «чому ви прийняли це рішення? Які ризики це несе?». Оцінювання стає справжньою перевіркою судження та професійної відповідальності — того, що освіта завжди мала розвивати і що жоден ШІ не може зробити замість студента. Університети не виживуть в епоху ШІ, захищаючи зламані елементи застарілої моделі. Вони зможуть зберегтися лише тоді, коли матимуть сміливість будувати інституцію, яка дійсно потрібна людям у світі когнітивної автоматизації.Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial

СТАРТ СЕРІЇ ВЕБІНАРІВ З ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ31 серпня 2026 року відбудеться  перший вебінар із серії практичних вебінарів для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та педагогічних працівників закладів освіти, присвячених ключовим аспектам організації інклюзивного навчання «АС ІРЦ: освітній маршрут дитини». Заходи покликані поінформувати про те, як можна найкращим чином організувати якісне інклюзивне навчання у закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах, познайомити слухачів з новими вимогами, практичними інструментами забезпечення інклюзивнності. Зокрема, йтиметься про: новий порядок організації інклюзивного навчання; адаптацію та модифікацію змісту навчання; оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами; оновлену індивідуальну програму розвитку та взаємодію команди супроводу; безбар’єрну комунікацію між учасниками освітнього процесу; організацію інклюзивного навчання на різних рівнях освіти — від дошкілля до старшої профільної школи; роль, завдання та практичну роботу асистента вчителя й асистента вихователя.  Організатори: Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», ТОВ «Нові знання».Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zapuskaie-seriiu-praktychnykh-vebinariv-shchodo-orhanizatsii-iakisnoho-inkliuzyvnoho-navchannia, https://forms.gle/iazZy4CUPk7Xma8e9

УНІВЕРСИТЕТСЬКІ РЕЙТИНГИ10 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Університетські рейтинги: як оцінюють заклади вищої освіти у світі».Під час заходу планується обговорити, як складаються та використовуються рейтинги закладів вищої освіти та їхню роль в якості інструменту оцінювання і важливого орієнтиру стратегічного планування, розвитку наукової діяльності й підвищення міжнародної видимості наукових та освітніх установ. Зокрема, будуть розглядатись основні світові рейтинги університетів, їхня методологія та джерела даних; які міжнародні рейтинги університетів є найвпливовішими; чим відрізняються рейтинги THE, QS, ARWU; які наукометричні показники використовуються під час оцінювання ЗВО і НУ;  як дані Web of Science та InCites застосовуються у рейтингових дослідженнях; що може підвищити міжнародну видимість та конкурентоспроможність університету; як науковець може допомогти своїй установі покращити позиції в світових рейтингах. Організатор – Clarivate.Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_d2PYgjueTT6KD-LVFH6tVw

ВИКОРИСТАННЯ БАЗИ ДАНИХ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ НРАТНаціональний репозитарій академічних текстів  – універсальний багатопрофільний електронний архів наукових публікацій та «сірої» літератури.Його можна ефективно інтегрувати в систему аналітичної освіти для навчання студентів абсолютно всіх галузей знань.  Викладач може доручити здобувачам освіти побудувати дослідницьку мапу, продемонструвати весь шлях формування релевантного пошукового запиту (від початку до невдалих результатів, їхнього аналізу, уточнення параметрів пошуку), здійснити відбір лише цінних для подальшого дослідження результатів та сформувати власний список першоджерел або мінібібліотеку. На основі опрацювання спершу метаданих, а потім і повних текстів віднайдених джерел студенти мають сформулювати обґрунтовані висновки, презентувати їх аудиторії у форматі лаконічного виступу та долучитися до дискусії, захищаючи власну позицію. Здобувачі освіти можуть виявляти методологічні розбіжності у проблемно-орієнтованих публікаціях або порівнювати підходи, запропоновані науковцями різних країн та представниками альтернативних дослідницьких шкіл. Майбутні фахівці у сфері інформаційних технологій, природничих наук, математики та статистики мають змогу досліджувати актуальні наукові тренди, формувати базу знань, виявляти закономірності розвитку локальних і міжнародних колаборацій, аналізувати взаємозв’язок між фінансуванням досліджень і розробок та трансфером знань і технологій, вивчати еволюцію наукових підходів чи хронологію термінологічних змін. Останній напрям є так само затребуваним і для здобувачів вищої освіти в галузі культури, мистецтва та гуманітарних наук.  Студенти, які спеціалізуються на соціальних науках, бізнесі, адмініструванні тощо, на основі наявних у репозитарії матеріалів можуть виконувати оцінку якості методичного інструментарію, попередніх аналітичних розвідок, коректність факторного аналізу й прогностичних моделей, докази реальної ефективності впровадження практичних рішень.Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-bazy-danyh-akademichnyh-tekstiv-nrat/

ВИКОРИСТАННЯ НРАТ ДЛЯ АНАЛІТИЧНОЇ ОСВІТИУміння працювати з науковими матеріалами, знаходити релевантні джерела, зіставляти аргументи, простежувати логіку дослідження від постановки проблеми до висновків, аналізувати докази та перевіряти достовірність даних, — не виникає саме собою.Ця навичка формується через практику, і чи не найкращим середовищем для неї є «живий» онлайновий академічний архів. На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з'явилась нова рубрика «НРАТ для аналітичної освіти». У ній містяться короткі поради щодо того, як можна використовувати ресурси і сервіси Нацрепозитарію в освітньому процесі. Йдеться, зокрема, про сутність, значення та складові аналітичної освіти; пояснюється, чому НРАТ добре підходить для цього завдяки масштабній базі академічних текстів, багатим метаданим і супутнім сервісам відкритої науки; розкривається, як можна застосовувати ці можливості на практиці. А саме: - як використовувати метадані репозитарію для швидкого орієнтування у масиві публікацій та побудови тематичних добірок; - як організувати роботу студентів із повнотекстовими електронними версіями — від пошуку й відбору джерел до порівняльного аналізу підходів різних авторів; - як перетворити регулярне звернення до бази НРАТ на систематичну вправу, що поступово формує аналітичну звичку, а не одноразову навичку для конкретного завдання. Рубрика розрахована на викладачів, які шукають практичні інструменти для аудиторної та самостійної роботи, а також на студентів і дослідників, які бажають навчитися більш ефективно працювати з науковою літературою. Запрошуємо стежити за публікаціями цієї рубрики й опановувати НРАТ як корисний ресурс аналітичної освіти.Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/skladovi-analitychnoyi-osvity, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/resursy-nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/

ОЕСР: РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ТА НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУОрганізація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток професійної освіти та навчання за допомогою штучного інтелекту» з серії «Огляди ОЕСР щодо професійної освіти та навчання».У ньому розглядається вплив, який штучний інтелект здійснює на розробку навчальних програм, кваліфікацій та професійних стандартів у професійній освіті та навчанні. Визначаються можливості підвищення гнучкості та ефективності навчання й аналізуються потенційні ризики. Запропоновані п'ять принципів використання штучного інтелекту в розвитку професійно-технічної освіти:  (1) використання, орієнтоване на людину (ШІ повинен підтримувати, а не замінювати експертну оцінку, валідацію та колективне прийняття рішень у розвитку професійно-технічної освіти); (2) різноманітність та інклюзивність (використання ШІ повинно розширювати участь та уникати надання переваги лише добре забезпеченим зацікавленим сторонам, а також поважати вибір не використовувати ШІ в освітньому процесі); (3) підзвітність (відповідальність за рішення та результати розвитку професійно-технічної освіти має залишатися за людьми та установами); (4) прозорість (зацікавлені сторони у сфері професійно-технічної освіти повинні розуміти, коли, як і для чого використовується ШІ, а також його обмеження; (5) якість, безпека та захист даних (використання ШІ має спиратися на високоякісні, релевантні дані та надійні гарантії дотримання правових норм та підтримувати довіру до систем професійної освіти та навчання). Щоб вийти за рамки фрагментарних експериментів та реалізувати потенціал штучного інтелекту, країнам потрібно: розробити стратегію з чіткою метою та підтримкою; управляти ризиками за допомогою людиноцентричного підходу; збалансувати різноманітні точки зору, забезпечуючи при цьому рівний доступ до використання штучного інтелекту; спільне створення рекомендацій та нарощування потенціалу для стратегічного використання ШІ в розвитку професійно-технічної освіти; зміцнення інфраструктури даних та управління.Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/developing-vocational-education-and-training-with-artificial-intelligence_e9f76b4e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/developing-vocational-education-and-training-with-artificial-intelligence_b7efe1ae/e9f76b4e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e9f76b4e-en

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ РЕГІОНІВ ТА МІСТ12 – 14 жовтня 2026 року відбудеться Європейський тиждень регіонів та міст «Сильні регіони, сильна Європа».Це - найбільший захід ЄС, присвячений політиці згуртованості, співпраці, обміну знаннями та вирішенню регіональних і міських проблем. Планується обговорити політику та потенціал зростання регіонів і міст; показати, як саме платформа Integreat спрощує пошук достовірної інформації про важливі послуги у новій громаді; як відкриті дані можуть допомогти муніципалітетам створювати ефективні та економічно вигідні рішення, що підтримують інтеграцію та допомагають новачкам процвітати; надати практичні приклади того, як інновації на основі даних підтримують співпрацю між місцевими органами влади та зацікавленими сторонами задля побудови більш інклюзивних громад. Організатор – Європейський портал даних.Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/european-week-regions-and-cities-2026, https://eu-regions-week.europa.eu/, https://data.europa.eu/en/news-events/events 

МОН ЗБИРАЄ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАПИТИ БІЗНЕСУ ДЛЯ ПЕРШОГО КОНКУРСУ СПІЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОКМіністерство освіти і науки  оприлюднило інформацію про свою зацікавленість в отриманні від підприємців  відомостей про їхні технологічні та виробничі потреби.  На її основі планується сформувати тематичну спрямованість першого конкурсу спільних досліджень. Йдеться про зацікавленість підприємців у технологічних рішеннях для розвитку виробництва і створенні нових продуктів, а також готовність долучитись до майбутнього конкурсу та співфінансування. У межах експерименту держава запроваджує механізм фінансування прикладних досліджень, сформованих безпосередньо під конкретні технічні та виробничі потреби бізнесу. Це має посилити практичну орієнтованість державної підтримки науки та сприяти швидшому впровадженню результатів досліджень у виробництво. Залежно від розміру підприємства держава планує покривати до 65% сукупної вартості витрат на дослідження і розробки для малого бізнесу; до 60% - для середнього бізнесу та до 50% — для крупних підприємств, а решту витрат покриватиме компанія-ініціатор. Конкретний перелік робіт, витрат і кінцеві результати визначатимуться відповідно до технічного завдання. Тривалість проєктів досліджень та розробок - до 18-ти місяців. Пріоритети: технологічне оновлення та розвиток сфер національної безпеки і оборони; нові технології транспортування енергії, енергоефективні та ресурсозберігаючі технології, альтернативні джерела енергії; високотехнологічний розвиток транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки; нові технології виробництва, оброблення та з’єднання матеріалів, наноматеріали та нанотехнології; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; нові технології та обладнання для медицини, лікування і фармацевтики; чистіші виробничі технології та технології охорони довкілля; сучасні інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка.Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zbyraie-tekhnolohichni-zapyty-biznesu-ta-provede-onlain-zustrich-shchodo-pershoho-konkursu-spilnykh-doslidzhen-i-rozrobok, https://docs.google.com/forms/d/19o9lD4vMUZHyBToLWhGQInDy5VkIjMFbEwsv9V_vLig/viewform?hl=uk&hl=uk&edit_requested=true