Важливе ❗️Дитячий раціон програмує регуляцію апетиту на все життя ❗️Нове дослідження в журналі Nature Communications: те, що дитина їсть у ранньому віці, може буквально перебудувати центри контролю апетиту в мозку на роки вперед.Молодих мишей годували дієтою з високим вмістом жиру та цукру, яка імітує сучасний ультраоброблений раціон. Після цього всіх тварин перевели на стандартне збалансоване харчування і спостерігали за їхньою поведінкою вже у дорослому віці.Навіть після переходу на нормальну їжу і нормалізації маси тіла миші, які в дитинстві отримували жирно солодкий раціон, демонстрували стійку тягу до солодкого, переїдали і змінювали характер харчової поведінки... (Особливо виражено це проявлялося у самців.)У центрі регуляції голоду і насичення в гіпоталамусі теж побачили структурні зміни. У тварин із раннім нездоровим раціоном було менше клітин, чутливих до сигналів насичення, зокрема до лептину. Іншими словами, мозок фізично гірше сприймав сигнал "я ситий".Це важливо. Тому що мова не лише про вагу. Вага може нормалізуватися, а нейронні механізми контролю апетиту вже залишаються зміненими ((Далі.Дослідники спробували втрутитися через мікробіоту кишечника. Одній групі додавали пребіотичну клітковину, тобто харчові волокна, які "годують" корисні бактерії. Іншій групі давали конкретний пробіотичний штам Bifidobacterium longum.І...обидва підходи запобігли довготривалим змінам!!!! Миші, які отримували пребіотик або пробіотик у період раннього розвитку, не демонстрували патологічної тяги до солодкого в дорослому віці. Кількість клітин у гіпоталамусі, що відповідають за контроль апетиту, залишалася нормальною.(механізми були різні: Пребіотик суттєво змінював загальний склад мікробіоти, створюючи більш різноманітну і стабільну бактеріальну екосистему. Пробіотик діяв точково, впливаючи на окремі метаболічні шляхи, зокрема на обмін триптофану і сигнальні молекули, пов’язані з мозком)1. Раціон дійсно програмує харчову поведінку.2. Відновлення ваги не дорівнює відновленню нейробіології.3. Мікробіота може бути терапевтичною мішенню.Для мене це ще одне підтвердження того, що робота з харчовою поведінкою має починатися дуже рано ❗️І що підтримка мікробіоти в дитинстві може бути не лише гастроентерологічною історією, а й нейробіологічною інвестицією в майбутню регуляцію апетиту 🤞🍀