Попросила, вочевидь, не щиро - це лише спосіб розділити-перекласти на плечі інших свою неспроможність вирішувати нагальні питання без чого Україні просто не вижити. Все це треба було робити у 22му році, зараз Зеленський судомно та аврально намагається виправити те, що разом зі своїми підлеглими зробив, а частіше не зробив. Українці зараз схожі на пловців які пропливли три чверті річки, втомилися і в розпачі намагаються повернути назад замість того, щоби дістатися до омріяного берега. Люди, вас гойдають, та вам брешуть з тим, щоби ваша втома перетворилася на суцільну депресію як передвісницю капітуляції.. Немає у росіян потенціалу щоби вести бойові дії на нинішньому рівні довго - НЕМАЄ! Вони йдуть на страшні жертви щоби здобути головне - деморалізацію вас перед переговорами. Після виборів у США нинішня навала неминуче піде на спад. Не одразу, але наприкінці листопада - точно. Якби не вибори у США, я б міг сказати, що треба витримати максимум 10 місяців і ми здобудемо пристойні умови перемир'я, але зараз... Ніхто нас не переможе окрім нас самих, окрім бездарної та самовдоволеної влади, яку обрали ми, українці. Але навіть з нею росія нас не переможе. З війни ми вийдемо пошарпані, з ампутованими органами - територіями, але живі як Держава, на превеликий жаль не всі люди виживуть... Впадати у відчай та депресію не має об'єктивних причин - вони у переважній кількості у нас у голові, а не у реалі. Тримайтеся. Розумію, що "не можуть всі бути таким товстошкірими бегемотами як ти", як кажуть мені діти та колишня дружина, але все ж таки шкіру намагайтеся нарощувати. Я хоч і злий, але відповідальний. І я вас не покину - буду підтримувати достовірною інформацією з тим, щоби на зміну зневірі та відчаю прийшло спокійне та зважене сприйняття реального світу у якому ми живемо. Хай живе Україна. І вона буде жити.