Я корінний киянин, який зараз живе у Горенці. Мені боляче, коли я бачу знищені будівлі мого рідного міста. Але це війна. І у війні виграє точно не той, хто молить про "мир за будь яку ціну".  Омріяного путіним "Київського повстання" проти "Режиму хунти" не буде. Як не "посиплеться обов'язково Україна", про що як попка на жердині постійно талдичить путін на всіх переговорах та на всіх майданчиках . Буданов беззаперечно мрійник та схильний до перебільшень з його "скоро війна закінчиться", але він правий у одному - у разі відсутності успіхів на полі бою та від "повітряного терору" на рф чекають реально "великі потрясіння". Я припинив випускати "Хроніки Їбенеї", здається даремно. Ні, рф не чекає економічний чи фінансовий крах - вона вистоїть та зможе "на соплях" фінансувати війну і у наступному році. Мати надію на швидкий розвал імперії теж марно - абсолютно ніхто з "сильних світу цього" у такому розвитку подій не зацікавлений. Але війна вже не просто непопулярна у рф - її ненавидить більшість населення. А будемо бити сильніше - буде ненавидіти абсолютна більшість. І лише справа часу, недовгого часу, коли цю ненависть хтось не підійме як прапор. Це зараз на залишках надій на перемогу найбільш відбиті представники "глибинного народу" вже не кричать, проте безнадійно благають - "та в'їбіть цих х...ов вже ядеркою, бо не здадуться ж" - скоро і це припиниться і вони будуть благати про "мир на будь яких умовах". От тоді ми побачимо багато цікавих подій на рф, бо путін реально боїться повстання та краху свого режиму, не імперії як такої. А хто боїться - дочекається, тим більше що для цього є більш ніж реальні пердумови. 

 Стійкості та віри. Особливо не звичним до життя під постійними обстрілами як херсонцям, запоріжцям, сумчанам, одеситам та харків'янам, киянам. Доведеться звикати. Ми не Лондон 40 - 45го років зі знищенням 60ти відсотків будівель від "ФАУ" та авіації, проте відсотків 15 втратити можемо при збереженні акценту ударів на столицю протягом року. Але Лондон не зламався і побачив перемогу, хоча німці до "останнього подиху" весни 45го били по ньому ракетами. Дочекається цього і Київ, і Суми, і Херсон, і Харків, і Дніпро, і Запоріжжя - всі великі та малі міста та села. Бережіть себе. Все буде Україна.