АНОНСОВЕ. Панове, я у понеділок дам інформацію по переговорах Уіткоффа та Ушакова та інші новини, а також розпишу 10 причин, чому саме  бойові дії МОЖУТЬ закінчитися у цьому році - якщо не здохну, то будуть два дописи. Завтра я вихідний - може залишу для "полежати" на каналі ще одну "Баладу про дитинство", а може просто помовчу. Другий день поспіль під вечір я впадаю у меланхолію - вчора прийшла звістка, що загинув мій Сашко, боєць, який отримав зброю разом зі мною на другий день початку повномасштабної. Бог його зберігав до позавчора, доти, доки виблядок під назвою "командир" без будь якого сенсу відправив його та ще п'ятьох хлопців на вірну загибель.   Я терпіти не можу пафосні та брехливі вірші, особливо радянських часів, про війну. Пам'ятаю двох справжніх ветеранів, дядю Женю та дядю Льоню з нашої старої вулиці, які 9го мая напивалися до нестями та плакали. Пам'ятаю слова Дяді Жені - "Справжні фронтовики по школах казки розповідати не ходять, то або криси тилові, або політруки, або штабна наволоч". Я любив з дитинства "воєнні пісні" Висоцького і саме від нього я дізнався, що існував на світі наш киянин, воїн, а потім поет Семен Гудзенко - той співав пісню на його вірш.. Він дуже рано помер від поранень, які отримав під час війни, а до того писав дуже кострубаті, але такі, що брали за живе, вірші. І я їх часто згадував під час нашої Визвольної війни. І згадую зараз, коли закриваю очі та бачу лице усміхненого Сашка... Я залишу тут мій улюблений вірш про ту війну. Когда на смерть идут, — поют,а перед этим можно плакать.Ведь самый страшный час в бою —час ожидания атаки.Снег минами изрыт вокруги почернел от пыли минной.Разрыв — и умирает друг.И, значит, смерть проходит мимо.Сейчас настанет мой черед,За мной одним идет охота.Ракеты просит небосводи вмерзшая в снега пехота.Мне кажется, что я магнит,что я притягиваю мины.Разрыв — и лейтенант хрипит.И смерть опять проходит мимо.Но мы уже не в силах ждать.И нас ведет через траншеиокоченевшая вражда,штыком дырявящая шеи.Бой был коротким.А потомглушили водку ледяную,и выковыривал ножомиз-под ногтей я кровьчужую. Спи з миром, Сашко. Вічная тобі пам'ять.