Міграція і хейт - чому тут щось не так з індусами? Дискусія про ймовірне залучення трудових мігрантів, зокрема індусів, в Україну раптом викликала якийсь абсолютно непропорційний шквал емоцій, хейту й відверто дивних реакцій. І якщо чесно - це виглядає дуже показово.Бо ще кілька років тому нікого особливо не турбували тисячі іноземних студентів з Індії, Африки чи Близького Сходу, які навчалися в наших університетах. Навпаки - тоді всі чудово розуміли економічну логіку:вони привозили валюту,платили за навчання,орендували житло,споживали товари й послуги,підтримували економіку міст і університетів.І тоді це чомусь було абсолютно “нормально”.Сьогодні ж Україна входить у фазу дуже серйозної структурної трудової кризи. І це вже не теоретична проблема “десь на майбутнє”. Це вже реальність.Мільйони людей виїхали.Частина не повернеться.Економіка поступово відновлюватиметься.Бізнесу потрібні будуть руки.Державі - платники податків.Підприємствам - працівники.А системі - люди, які створюють додану вартість.І тут важливо зрозуміти базову річ:трудовий мігрант - це не лише “робоча сила”.Це:виробництво,споживання,податки,попит на житло,розвиток сервісів,обіг грошей в економіці,підтримка пенсійної та бюджетної системи.Це базові правила функціонування економіки.Особливо для країни, яка одночасно:веде війну,має демографічну кризу,стикається з дефіцитом кадрів,і хоче рости економічно після війни.Бо правда в тому, що після війни ми будемо конкурувати за людей. І не лише за своїх громадян, а й за глобальний трудовий ресурс. Так працює сучасний світ.Але замість спокійної економічної дискусії ми раптом бачимо хвилю дуже агресивного інформаційного шуму, емоцій і страшилок. Причому часто без жодного аналізу цифр, потреб ринку праці чи демографії.І от тут виникає дуже неприємне відчуття.Бо це все надто схоже на класичне рашистське ІПСО:посіяти страх,розігнати тему “заміщення населення”,поляризувати суспільство,зірвати будь-яку раціональну дискусію,і головне - бити по майбутньому економічному відновленню України.Бо сильна економіка після війни - це те, чого рашисти бояться не менше за нашу армію.І найіронічніше в цій історії те, що багато країн, які сьогодні є економічно потужними, проходили через великі міграційні хвилі: США, Канада, Німеччина, Польща, Велика Британія.Бо економіка дуже прагматична штука.Якщо є дефіцит праці - ринок шукає людей.Якщо країна хоче рости - їй потрібен людський капітал.Звісно, тут потрібна нормальна державна політика:контроль,правила,інтеграція,безпекові механізми,регулювання ринку праці,пріоритет для українців.Але заперечувати саму проблему дефіциту людей - це просто заперечувати реальність.І найгірше, що ми можемо зробити зараз - це дозволити емоціям та інформаційним маніпуляціям зруйнувати тверезу економічну логіку.Бо після війни Україні потрібна буде не лише зброя.Україні потрібні будуть люди, економіка і розвиток.