Едельвейс з позивним «Іва»Перший досвід штурмових дій одночасно найважчий та найпростіший. Ще не відомо на скільки все може бути важко та з чим доведеться зіткнутися під час виконання поставленої задачі .Перед мною старший солдат мотопіхотного батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» з позивним «Іва» ділиться своїм досвідом. В окопах у складі мотопіхотної роти з 26 березня 2023 року.Відібрали мене у групу резерву командира батальйону. На ранок планували відновити контроль над раніше втраченою позицією. Сказати що я не хвилювався, – посміхається – я боявся, що можу не впоратися, бо з групи був єдиний хто ще не мав такого досвіду. Але настав ранок, сонце ще не встало, ми рушили окопами у визначеному напрямку. Старший групи назначив мене замикаючим, пам’ятаю він сказав – будь уважним та обережним. Почали «зачищати окопи та нори». Постійними артилерійськими обстрілами окопи були місцями повністю зруйновані та засипані, переміщуватися було важко. Іноді треба було піднятися з одного окопа та швидко перебігти до іншого. Аж раптом зустрічний вогонь змусив шукати укриття. Зовсім поруч вибухнула міна, було схоже що вісімдесят друга. Мене відкинуло вибуховою хвилею у вирву, у вухах сильно дзвеніло. Оглянув себе – поранень небуло. Поруч впав мій побратим. Перші втрати у той день. Я підповз до нього, оглянув – на щастя «легкий» і аптечка поруч. Перемотую йому руку, а сам думаю як там інші, бо чую ворожий міномет продовжую працювати. Надав першу до медичну допомогу і чую по рації що старший групи викликає мене – треба винести ще одного пораненого. Іду до нього. І тут по позиції поруч починає працювати вороже РСЗВ 122 мм. Земля тремтіла так, здавалося, що все летить прямо в нас поки я виносив пораненого до медика, а потім вертався за наступним і ще за одним.Про що думав у той момент?Хотів як найшвидше дістатися з пораненим до медика, особливо з другим пораненим, бо дуже важкий був. А ще про те як повільно тягнеться час. Дивився на годинник, всього дві години пройшло, а здавалося день добігає кінця. Що зробив першим після повернення?Як тільки з’явилася можливість написав дружині, спитав як там діти. Бо з рештою, ті, найрідніші, хто чекає вдома надають впевненості, у найскладніші миті життя.