Взагалі якось не вкладається у голові, що у великому 2025 році від народження спасителя Ісуса Христа хтось і далі абсолютно неіронічно гейтить Майстрів Мечу Онлайн.Мені чомусь здавалося, що оцей forced-хейт дійсно якісних історій, як-от САО чи Франкс, ми залишили десь у році так п’ятнадцятому. Коли хлопці та жінки віку 14 років, котрих у школі били за перегляд аніме (як тоді було прийнято у суспільстві), надивившись своїх лідерів думок на ютуб Крапка тв, яким у свою чергу треба було набити якнайбільше переглядів, аби вибити відсотки з реклами бітс бай доктор дре, от тоді вони й пішли тупо ні за що глумитися з таких тайтлів, як SAO.І ж цей ресентимент реально зміг набрати популярності виключно через той факт, що фанбаза тайтлів рівня САО — це дорослі люди, які завжди відкриті до конструктивної критики, з середнім IQ вище за 70. Що, звісно, не можна сказати про фанбази тайтлів на кшталт Насруто, Ван Дріста, Попущеного алхіміка і на той момент гайпуючих Титанів. Бо з цими дебілами такий трюк не проканав, адже кричащі діти-фанати того шлаку абсолютно не сприймали будь-яку критику на адресу їхнього гнусного тайтлу без жодних свіжих ідей та з тупо шаблонними персонажами.На противагу цьому Sword Art Online — неймовірна й інноваційна історія про потрапляння героїв у чарівний фентезійний світ із дійсно справжніми персонажами, кожен з яких має свої недоліки та власну історію. Чого тільки вартий перший данж, де головний герой Кірігая "Кіріто" Кадзуто, несучи на собі важке бремя "бети", після трагічної смерті лідера групи має в одиночку вбити важкого боса. Чи романтична лінія між Асуною та Кіріґаєю, котра проходить через усю арку Айнкраду та Айфгельму. Їхню живу хімію намагається повторити ледь не кожне романтичне аніме після виходу Майстрів, але будемо відверті — ще ніхто навіть близько не підійшов до цього рівня. Чесно, на моменті зі зґвалтуванням Асуни на очах Кіріто я ледь не плакав, бо навіть Берсерк (2016) не дійшов до такого рівня зв’язку між персонажами.І це я ще мовчу про те, як автор досконально вносить реальні аспекти з ігор у свою історію. Мені, як ґеймеру, було дуже цікаво бачити, як виглядає відкривання меню, використання зброї, ходьба та перенос прогресу персонажа між іграми завдяки одному рушію.А як ультимативний аргумент якості САО — це всі підробки, котрі почали з’являтися після. Бо, як ми знаємо, саме SAO створило жанр ісєкай. А всі ісекаї — гівно. А САО — ні.