Fuente
Бібліотечна країна | Жінка. Сама. На іншому кінці світу. З камерою в руках — і сміливістю...
186 Vistas/Alcance
2026-09-21 14:59
Mensaje №2020
Жінка. Сама. На іншому кінці світу. З камерою в руках — і сміливістю говорити💪
Сьогодні це назвали б тревелблогом. А тоді, у 1930-х, Софія Яблонська робила те, що для жінки того часу було майже нечуваним: вирушала у далекі подорожі, документувала їх і розповідала про світ, яким бачила його.
📚
І у листопаді читатимемо «З країни рижу та опію» й говоритимемо про Софію Яблонську в нашому 19-му читацькому клубі.
📅
Коли: 3 листопада 2026
🕕
Час: 15:00–16:30
🎤
Гостьова спікерка: Вероніка Гоменюк — голова Sofia Yablonska Foundation.
🖌
Модераторка клубу: Тамара Сухенко — психологиня, фасилітаторка, співзасновниця благодійного фонду «Бібліотечна країна».
На зустрічі поговоримо про сам текст, постать Яблонської та те, як сьогодні ми можемо читати її мандрівні нариси, створені майже століття тому.
Історія переносить нас у Китай та Індокитай. Яблонська їде туди не просто як туристка: вона фотографує, знімає кінорепортажі й намагається побачити повсякденне життя людей зблизька. Їй доводиться шукати спосіб працювати з камерою там, де вірять, що фотографування може забрати душу, домовлятися з людьми, чекати слушної миті й часом вигадувати нестандартні способи для зйомок.
Тому в книжці є і спостереження за побутом та звичаями, і подорожні пригоди, і яскраві зустрічі, і зовсім особисті зізнання. Яблонська пише відверто про власний досвід, зокрема про опіумну залежність, а також розповідає про події, свідком яких стала під час мандрівок.
👤
І трохи про саму авторку. У 20 років Софія Яблонська вирушила до Парижа, а невдовзі сама поїхала до Марокко, де провела чотири місяці. Цю подорож вона описала у книжці «Чар Марока», що вийшла друком 1932 року.
Після цього Софія вирушила у трирічну мандрівку світом — цього разу вже з камерою та амбітною метою: знімати документальні фільми про життя народів Південно-Східної Азії. Єгипет, Джибуті, Шрі-Ланка, В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Китай, Таїланд, Ява, Балі, Таїті, Австралія, Нова Зеландія, США.
Матеріали зі своїх подорожей Софія надсилала до жіночих часописів Галичини. Її тексти й фотографії читали й обговорювали. Для українських читачів того часу Яблонська відкривала світ, якого вони раніше майже не бачили. А для жінок її історія була ще й прикладом іншого сценарію життя: можна самостійно подорожувати, працювати, створювати власні проєкти й обирати шлях, який відповідає твоїм мріям.
ВАЖЛИВО:
Коли ви отримуєте від фонду книгу для підготовки до участі у читацькому клубі, Ви підтверджуєте готовність прочитати книгу до його початку і брати активну участь в обговоренні. У разі форс-мажору повідомте нас про заміну колегою. А у випадку неможливості взяти участь взагалі, проведіть захід за книгою з обговоренням у своїй бібліотеці протягом найближчих 30 днів.
У разі невиконанні вказаних умов фонд залишає за собою право запросити книгу назад або запросити пересилання книги в інший заклад/установу.
Сьогодні це назвали б тревелблогом. А тоді, у 1930-х, Софія Яблонська робила те, що для жінки того часу було майже нечуваним: вирушала у далекі подорожі, документувала їх і розповідала про світ, яким бачила його.
📚
І у листопаді читатимемо «З країни рижу та опію» й говоритимемо про Софію Яблонську в нашому 19-му читацькому клубі.
📅
Коли: 3 листопада 2026
🕕
Час: 15:00–16:30
🎤
Гостьова спікерка: Вероніка Гоменюк — голова Sofia Yablonska Foundation.
🖌
Модераторка клубу: Тамара Сухенко — психологиня, фасилітаторка, співзасновниця благодійного фонду «Бібліотечна країна».
На зустрічі поговоримо про сам текст, постать Яблонської та те, як сьогодні ми можемо читати її мандрівні нариси, створені майже століття тому.
Історія переносить нас у Китай та Індокитай. Яблонська їде туди не просто як туристка: вона фотографує, знімає кінорепортажі й намагається побачити повсякденне життя людей зблизька. Їй доводиться шукати спосіб працювати з камерою там, де вірять, що фотографування може забрати душу, домовлятися з людьми, чекати слушної миті й часом вигадувати нестандартні способи для зйомок.
Тому в книжці є і спостереження за побутом та звичаями, і подорожні пригоди, і яскраві зустрічі, і зовсім особисті зізнання. Яблонська пише відверто про власний досвід, зокрема про опіумну залежність, а також розповідає про події, свідком яких стала під час мандрівок.
👤
І трохи про саму авторку. У 20 років Софія Яблонська вирушила до Парижа, а невдовзі сама поїхала до Марокко, де провела чотири місяці. Цю подорож вона описала у книжці «Чар Марока», що вийшла друком 1932 року.
Після цього Софія вирушила у трирічну мандрівку світом — цього разу вже з камерою та амбітною метою: знімати документальні фільми про життя народів Південно-Східної Азії. Єгипет, Джибуті, Шрі-Ланка, В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Китай, Таїланд, Ява, Балі, Таїті, Австралія, Нова Зеландія, США.
Матеріали зі своїх подорожей Софія надсилала до жіночих часописів Галичини. Її тексти й фотографії читали й обговорювали. Для українських читачів того часу Яблонська відкривала світ, якого вони раніше майже не бачили. А для жінок її історія була ще й прикладом іншого сценарію життя: можна самостійно подорожувати, працювати, створювати власні проєкти й обирати шлях, який відповідає твоїм мріям.
ВАЖЛИВО:
Коли ви отримуєте від фонду книгу для підготовки до участі у читацькому клубі, Ви підтверджуєте готовність прочитати книгу до його початку і брати активну участь в обговоренні. У разі форс-мажору повідомте нас про заміну колегою. А у випадку неможливості взяти участь взагалі, проведіть захід за книгою з обговоренням у своїй бібліотеці протягом найближчих 30 днів.
У разі невиконанні вказаних умов фонд залишає за собою право запросити книгу назад або запросити пересилання книги в інший заклад/установу.