Політика та війна: чому дії Трампа заохочують Пекін до агресії 💬 На рубежі 2023-24 років популярною як в Україні, так і закордоном стала теза, що Україна сьогодні (тоді) — це Тайвань завтра. Посилились голоси щодо китайської загрози для Тайваню після виходу заяви від тайванської розвідки у 2023 році про можливий напад Пекіна у 2027 році на тлі 100-річчя заснування Народно-визвольної армії Китаю. Дискусії щодо нападу Пекіна точаться на тлі таких параметрів: 🔗 Коли буде завершене переозброєння армії Китаю. Воно зараз відстає від планів, і вважається, що з військового боку Пекін буде готовий не раніше 2030-х років.🔗 Як відреагує світ і чи надаватимуть підтримку Тайваню у разі агресії Китаю з урахуванням важливості острова для світового технологічного сектору.🔗 Чи будуть введені масові санкції проти Китаю з урахуванням того, що Пекін є експортно орієнтованою економікою з перевиробництвом.🔗 І ключове — чи буде США реалізовувати оборонні зобов’язання в рамках Закону про відносини з Тайванем. Все це відбувається на тлі чуток про невдалі спроби всередині Китаю усунути Сі Цзіньпіна та, як наслідок, чисток у вищих ешелонах армії. ➡️ Для прикладу, у 2026 році The Wall Street Journal писав, що відставка Чжан Юся — заступника голови Центральної військової ради (ЦВС) — це відставка останньої людини, яка стримувала Сі від ідей вторгнення. ➡️ Себе ж я відношу до категорії тих, хто вважає, що Пекін обере не пряме військове втручання, а гібридну тактику (про це я писав у попередні роки) — тобто тактику нижче порогу прямої ескалації. Для прикладу, блокада острова та підрив його зсередини політичними агентами Китаю, яким стала сучасна партія Гоміндан. З оборонного боку острів — це перевага у разі прямого вторгнення, а з іншого — недолік у разі, якщо у ворога достатньо сил для суцільної блокади. І саме сценарії трирівневої блокади в рамках навчань Justice Mission 2025 і відпрацьовує Китай. Називається це “封控”(fēngkòng), тобто «режим перекриття та контролю доступу». Тобто концепт цитаделі в облозі, де Тайвань буде перед вибором: зробити перший постріл, щоб вижити, або політично здатись. У разі першого варіанту це дозволить китайській пропаганді у світі трактувати подальші дії як «самозахист». Для репетицій блокади Китай навіть мобілізував понад 2000 риболовецьких суден, які вишикував у січні 2026 року у 360-кілометровий ланцюг. Але при цьому всьому Пекін все одно зважує, як не повторити помилок Кремля в Україні чи Білого дому в Ірані. І ключовою тут є позиція США та їх потенційна реакція. ❓ І що ми бачимо? ⏩ Трамп фактично подає сигнали, які Китай може трактувати як достатні для агресії. Трамп🗣: «Знаєте, нам, щоб воювати, треба подолати дев’ять з половиною тисяч миль (ред. А скільки подолали для війни в Ірані?) Я цього не прагну. Я хочу, щоб вони (Тайвань) охолонули. Я хочу, щоб Китай охолонув», — заявив він.  Паралельно Трамп блокує ідею продажу Тайваню зброї на 14 млрд, а останні заяви наклали тінь на вже погоджений продаж в 11 млрд — все це заохочує Пекін до ризику. Трамп традиційно погрожує острову щодо їхньої сфери чипів, які мають бути перенесені у США🗣: «Це дуже ризиковано, вони хочуть бути незалежними, бо прагнуть війни. І вони вважають, що за ними США. Я хочу, щоб все залишилось як є (вважай відповідь «за ними немає США»). Нехай усі, хто виробляє чипи, просто переїдуть в Америку. Це найкраще рішення».  Фактично Трамп спекулює на безпеці острова, щоб через безпекові ризики стимулювати переїзд виробництв у США з Тайваню.Тайвань же на заяви Трампа відповів: «Тайвань є суверенною та незалежною демократичною державою, яка не підпорядковується Китайській Народній Республіці», — заявили у тайванському МЗС. Також МЗС Тайваню заявило, що їм потрібен час, щоб уточнити значення слів Трампа щодо блокування продажу зброї в пакеті на 11 млрд, оскільки це вже було законодавчо погоджено в США. Візит до Китаю і подальші заяви Трампа лише схиляють терези в уяві Сі до потенційної операції проти Тайваню.Resurgam➰Приєднуйся