Про що говорили солдати у 2022-му і про що говорять тепер. Виносимо за дужки споконвічні теми (спорт, риболовля, машини, секс, їжа - вони загальнолюдські і загальночоловічі, в них немає чогось специфічно солдатського).1. Розмови зразка 2022-го часто крутилися навколо фраз "от після перемоги" і люди зазвичай малювали картини якогось кращого майбутнього. Тепер такої фрази немає. Немає в живих багатьох авторів цих фраз. Ніхто не каже "після перемоги", не кажуть і про саму перемогу. і про завершення війни. Є тут і тепер. І найкращий проєкт майбутнього - це відпустка. Жодного іншого "завтра" не існує. Не існує дієслів у futurum secundum - майбутньому доконаного виду.2. Мало й рідко хто говорив про гроші у 2022-му. Більш менш всім вистачало. Тепер - бережи Боже, десь далі від фронту - питання як вижити на наявне грошове забезпечення, що ближче до фронту - як вижити.3. Про війну тепер говорять у практичному розрізі з власного досвіду, "як бачив, як один чувак на ютьюбі" - ці фрази помирають в учебках.4. У 2022-му про загиблих говорили рідко, як правило "під стакан" і п'яні сльози - надто сильні були емоції. Тепер про мертвих говорити навіть легше, ніж про живих. Говоримо отже пам'ятаємо.5. У 2022-му часто і багато говорили про сім'ї - тепер ця тема тригерна, а для когось і травматична, багато в кого сім'ї розпалися. Молоді пацани нерідко відмовляються від стосунків, бо не вірять, що вони матимуть майбутнє.6. Про здоров'я тепер говорять частіше. У 2022-му був ентузіазм зібрати волю в кулак, перемогти, а потім вже ходити по лікарях. Тепер всі на таблетках - навіть ті, хто й не думав косити, просто здоров'я ушатане і без ліків ніяк - ось і обговорюють бійці рецепти і мікстури, як діди у поліклініці.7. У 2022-му здавалося, що долбоєбізм з журналами і писаниною відійшли назавжди і його згадували з іронією. Сьогодні, так, деякі процеси оптимізовані, але причин перемити кістки "штабним" в рази більше, ніж тоді.8. За ці роки солдатський фольклор забуяв різними жанрами і один з них - легенда про те, що от у нас хуйня, а от десь є бригада так там кисільні береги, молочні ріки й мигдалеві гаї...9. Сьогодні зі зброєю ніхто не хоче розставатися, тому розмови про володіння зброєю на гражданці - топчик.10. На зміну розмовам "коли закінчиться війна" приходять розмови "де буде наступна", викристалізовується каста професійних бійців, для яких війна це робота й іншої вони не бажають. Таких ніколи не буде багато, але якийсь відсоток є. PS Це суто суб'єктивно, якщо у вас в роті про таке не говорять - вірю, не був, не чув)(Крапивенко Дмитро)