Чи створить ШІ-бум додатковий вихідний? Чотириденний робочий тиждень та як впровадили п'ятиденний.

У 1926 році газета The New York Times опублікувала статтю, в якій промисловець Еджертон, так висловився про впровадження п’ятиденного робочого тижня:

«Тому я вважаю п'ятиденний робочий тиждень негідним ідеалом. Це було б економічною помилкою, яка наклала б додатковий тягар на промисловість і підірвала наш суспільний устрій».

Ба більше, Еджертон пов’язував дозвілля зі злочинністю й розмірковував, чи не варто обмежити вже наявні можливості для нього. Однак попри ці прогнози п'ятиденка поступово стала звичним робочим графіком, а економічної катастрофи в сенсі автора так і не сталося.

Однак перехід до неї відбувся не за один день. Наприклад, Ford, яка однією з перших серед великих американських промислових компаній запровадила п'ятиденку в 1926 році, роками вдосконалювала свої виробничі процеси. Зокрема, впровадження і покращення конвеєрного виробництва та вдосконалення технологій дозволяли підвищувати продуктивність праці. Вони намагались організувати все так, щоб коротший робочий тиждень не призвів до відповідного скорочення випуску авто.

20-ті роки були добою, коли американська промисловість переживала стрімкий розвиток масового виробництва: вдосконалення технологій, машинобудування та електрифікації. Сьогодні ж ми спостерігаємо зародки нового буму, який пов'язаний із розвитком штучного інтелекту.

Проте я хотів би підкреслити один важливий момент. Нові технології можуть підвищувати продуктивність праці, але ключове питання полягає в тому, яка частина цього виграшу дістанеться працівникам у вигляді додаткового відпочинку. Адже сам технологічний прогрес не гарантує скорочення робочого часу.

Історія п'ятиденки чудово це демонструє, бо її поширення потребувало домовленостей між працівниками та роботодавцями, боротьби профспілок і навіть політичних рішень. Зокрема, ухвалення у США за президентства Делано Рузвельта Закону Fair Labor Standards Act, який поступово встановив 40-годинний поріг робочого тижня, після перевищення якого працівники, мали отримувати підвищену оплату.

Тому сьогодні, коли ШІ показує перспективні результати в автоматизації, ця історія може стати актуальною. Нагадаю, у попередній публікації я вже розглядав, як ШІ змінює людську працю. У роботі Generative AI at Work, опублікованому в авторитетному Quarterly Journal of Economics, автори простежили впровадження ШІ серед понад 5к працівників служби підтримки. Результати показали, що кількість успішно розв’язаних звернень за годину зросла в середньому на ~15%. Особливо відчутною допомога виявилася для менш досвідчених працівників (цікаво, що серед досвідчених працівників приріст продуктивності був мінімальним).

Інше дослідження, Shifting Work Patterns with Generative AI в авторитетному American Economic Review. Тут в експерименті за участю 7k працівників із 66 компаній частина учасників випадковим чином отримала доступ до ШІ, інтегрованого в робочі застосунки. У другій половині шестимісячного експерименту ті, хто користувався інструментом, витрачали на електронну пошту приблизно на дві години менше щотижня.

Якщо підсумувати, то подібних досліджень багато і поки результати мають позитивні перспективи, себто Ші може стати повноцінним інструментом по позбавленню рутини. Проте для переходу з 40 до 32 годин зі збереженням колишнього обсягу роботи погодинна продуктивність, за інших рівних умов, має зрости на 25%. Це досить значна цифра, і ШІ зможе її досягти, але тоді на перший план вийде переговорна сила працівників (яку частково Ші підважує, бо робить вхід у професію нижчим, а значить працівника легко замінити), і якщо вона буде слабкою, то зростання продуктивності не призведе до бажаного ще одного вихідного дня.

Епілог. Питання про чотириденний тиждень, це не тільки про економіку. Дослідження про які, я писав раніше, показують, наскільки важливим є вільний час для політичної активності та добробуту людини. До слова, про це писав ще Арістотель "Політика" книга 7, 9:

«Адже дозвілля необхідне як для розвитку чесноти, так і для виконання політичних обов'язків».