​​Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 вересня 2026 року (справа № 553/1018/23)
 
#допустимість
#обшук
#оперативна_закупка
#провокація
#наркотичний_засіб
#дія_у_часі
#підзаконний_акт
#примусові_заходи_медичного_характеру
#призначення_покарання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Питання права власності не має значення для оцінки законності дій слідчих органів з погляду статті 223 КПК і допустимості отриманих доказів. Ця норма захищає особу від необґрунтованого втручання державних органів у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Термін «особа, яка володіє» в частині 1 статті 233 КПК охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах.
 
✅ Проведення повторної оперативної закупки в умовах того, що злочин не був припинений, а агент правоохоронних органів продовжив спілкуватися із обвинуваченим, не може автономно свідчити про схиляння засудженого до злочину.
 
✅ Висловлена обвинуваченому готовність купити наркотик сама по собі не може вважатися схилянням або підбурюванням до його продажу.
 
✅ Зміни підзаконного нормативно-правового акту (виключення на підставі постанови Кабінету Міністрів України канабісу з переліку особливо небезпечних наркотичних засобів) не є змінами до кримінального або кримінального процесуального законодавства України в значенні частини 6 статті 3 КК, а тому не мають зворотної дії в часі.
 
✅ Суд приймає рішення про застосування примусових заходів медичного характеру, виходячи з обставин справи, включаючи характер психічного розладу, встановленого експертами, і КПК не виключає використання висновків, складених раніше ніж за 6 місяців до ухвалення рішення. Стаття 95 КК стосується перевірки доцільності подальшого застосування, і цей порядок має бути застосований до засудженого під час виконання вироку
 
✅ Суди першої та апеляційної інстанцій перебувають у кращому становищі, ніж касаційний суд щодо оцінки характеру злочинної поведінки, особи засудженого та інших вагомих для призначення покарання чинників, маючи можливість безпосереднього сприйняття всіх обставин, важливих для винесення рішення в межах наданих суду дискреційних повноважень.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/140148759