Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Ейвон зі Шпікерогу «Творчі Нариси»
Añadido 06 dic. 2025

Ейвон зі Шпікерогу «Творчі Нариси»

@JonFromSkellige
Número de suscriptores: 897
Fotos: 1,910
Videos: 73
Enlaces: 524
Descripción:
Я Ейвон (@TheWitcherFromSkellige) і Я ліплю зі слів історії. ✍️ ꑭ

👥 Número de suscriptores

897
Promedio/Día:: -2
Promedio/Tiempo:: -3
Promedio/Mes:: -20

👁️ Vistas promedio por mensaje

190
Promedio/Día:: 120
Promedio/Tiempo:: 185
ERR: 21.18%

📊 Mensajes por Día

2.4
Último día: 4
Promedio semanal: 2.6
Promedio por día: 2.4

Historial de cambios de logotipo

Historial de cambios de nombre

Ейвон зі Шпікерогу «Творчі Нариси» 2026-04-27
Йон зі Скеліґґе «Творчі Нариси» 2025-12-06

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-12-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

🐉 Джордж Р. Р. Мартін, автор культового циклу «Пісня льоду й полум’я», знову заговорив про його продовження.У новому інтерв’ю письменник відверто розповів про роботу над головною історією свого життя. Після виходу «Танцю з драконами» письмо дається йому значно важче: він переписує, сумнівається, бореться з текстом, але не відмовляється від наміру завершити сагу.Попереду ще дві книги – «Вітри зими» та «Мрія про весну». Мартін наголошує: книжковий фінал суттєво відрізнятиметься від серіального. Долі персонажів зміняться, а сама історія піде іншим, глибшим шляхом, ніж той, який глядачі побачили у «Грі престолів».Попри серіали, спін-офи й розширення всесвіту Вестеросу, саме книги залишаються для автора головними. І, за його словами, він усе ще рішуче налаштований поставити фінальну крапку у власній версії цієї історії.📖 А поки ми чекаємо на продовження «Пісні льоду й полум’я», маємо гарну новину для читачів.Вже незабаром у нас вийде книга «Лицар Сімох Королівств» – цього разу в кінообкладинці, натхненній серіальною адаптацією. Камерні, живі історії про сера Дункана Довганя та його юного зброєносця Бовтуна – ідеальна нагода знову повернутися до світу Вестеросу.📚 Також ми готуємо видання «Лицар сімох Королівств» з оригінальними ілюстраціями від Ґарі Джанні - одного з найкращих художників фентезі.«Лицар Сімох Королівств» в кінообкладинці вже доступний до передзамовлення на stonepublishing.com.ua
Попередньо, я вів щоденник на позиції(порада психолога, яку я перетворив у відверті розповіді вам). Він повернеться зовсім скоро, адже залишилося лише декілька днів «відновлення». Але обов’язково потрібно вести ще один щоденник — «Щоденник відновлення». Так от, день другий на "відновленні"(чому в лапках? Зараз зрозумієте). З 5:30 бігають люди. Їм повідомили про ротацію за 30 хвилин до виїзду на нову позицію — і це якась тупість, що призвела до крику та хаосу.Пізніше ще з десяток незрозумілих відвідин хати по абсолютно незрозумілій причині.По факту дана хата — нагадує палату. У кожній кімнаті, більшій за 10 квадратів, — по троє-чотверо людей. Це «Дуже Круто».Бачу, організаційні питання в цьому плані вирішили зробити згідно з баченням не дуже розумної людини. Адже тут, де ми(воюємо), кожен може жити окремо у своїй кімнаті. І ці кілька днів відновлення провести так, як забажає — навіть побути на самоті(що важливо для мене як повітря).Система зламана, бо люди, які нею керують, без сірої речовини та ще й із мисленням «саюза нє рушимава».Тим не менш, можливо, найближчим часом вдасться змінити це все на краще.
"Я бачу, вас цікавить Пітьма” Книгу щойно дочитав, і у відгуках — особливо у своїх — я обожнюю імпульсивність. Не встигнувши повністю перетравити історію, але в цьому й родзинка. Імпульсивно ми керуємося емоціями й видаємо захват, виливаємо допамін у літери або ж суцільну злість і негатив. Так от — ось вам мій допамін. В “Пітьмі” — прекрасно все.Сюжет заплутаний, наче ті катакомби під цукровим заводом(хто зрозумів, той зрозумів). Глибокі персонажі: мерзотні, сильні, сміливі, містичні, справжні, незабутні.Ця історія варта екранізації Нолана, бо тут свій, приземлений “Інтерстеллар”, але трилер. Такі книги не забуваються — вони мають окрему комірку в серці (мозку).Фінал торкнувся, взяв в обійми й гріє ❤️‍🔥Окремо варто відзначити: я не розумію, як за нею роблять виставу. От най мене качка копне — тепер я хочу побачити її за всі гроші!Іларіон — дуже талановитий, працьовитий, крутий, сучасний, живий автор.Нам він потрібен. Нам він важливий. Хай живе Павлюк!Оцінка: 4.71 / 5Сторінок: 660Автор: неймовірний Іларіон Павлюк P.S. Я тепер хочу книгу Еміля. Уже. Негайно!
29-го січня – День пам'яті Героїв Крут.Сьогодні Україна вшановує чин героїв-добровольців, які зупинили стрімку атаку російської більшовицької армії під станцією Крути.В січні 1918-го року більшовики володіли ініціативою та організували стрімкий наступ на Київ, паралельно до якого їхні посібники відволікли найбільш боєздатні українські підрозділи, організувавши заворушення в Києві. Відстояти Київ випала честь курсантам 1-ї української юнкерської школи імені Богдана Хмельницького, бійцям Студентського куреня та Вільного козацтва та інших підрозділів.В ході бою український гарнізон знищив щонайменше 300 більшовиків та організовано відступив до Києва, затримавши більшовицький наступ ще на кілька днів. І саме цей виграний час дозволив уряду знайти союзників для боротьби з росіянами.Оборонці Крут винесли з того бою не лише славу, а й безцінний досвід протистояння російській армії. Зрозуміли, що перевага в кількості особового складу та озброєнні не робить росіян непереможними. Переконалися, що більшовикам не знайомі людяність і честь у ставлені до військовополонених. Багато з них пізніше брали участь у Перших та Других визвольних змаганнях, надихаючи інших борців за волю України. Надихає їх приклад і теперішні покоління оборонців нашої країни.Героям слава!
В головах у більшості — насрано!(Зараз мова піде про побратимів із якими наші шляхи перетинулися/аються)російський контент шириться навіть серед військових, які цим самим підсилюють їхнє(підарське) ІПСО та статусність країни-агресорки!Ти робиш зауваження, а це сприймається як посягання на особисте. Але ж росіяни посягають на вашу свободу, тож у цьому плані ви вже програли. Причому програш цей стався давно. Ми відхрещувалися від власної культури, приймаючи меншовартість як нашу ідентичність. Бажали бути "как ані". А деякі, досі твердо вірять в це! І навіть найжорстокіша річ у світі, не може змінити цього!Я відмовився від музики улюбленого рок-виконавця — Ронні Радке(соліст гурту "Falling in Reverse") — через те, що він цілує дупу кацапам( одержує їм, любить, та чекає коли закінчиться, цитую: "те що сталося" — гівноїд). Мій улюблений виконавець, помер для мене саме через цю заяву. А тут "людю" банально не хочуть увімкнути фільтр і перестати споживати кацапське лайно ложками.Така от історія на ніч. Вбийте в собі нав'язану меншовартість й полюбить українця
6 січня 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області народився Василь СтусПропоную вашій увазі спогади про його «щасливе дитинство». Це був період Другої світової війни та відбудови. У той час Україна пережила третій голод організований СРСР. «Коли мені було 9 літ, ми будували хату. І помирав тато - з голоду спухлий. А ми пхали тачку, місили глину, робили саман, виводили стіни. Голодний я був, як пес. Пам’ятаю коржі зі жмиху, які пекла мама, а мені від них геть боліла голова». «То був мій 3-4 клас. Тоді, на тій біді, я став добре вчитися. Вже 4 клас скінчив на відмінно - і до кінця школи мав похвальні грамоти, де в овалах були портрети Леніна і Сталіна.Усе дитинство моє було з тачкою. То везли картоплю з поля, то з мішком я ходив на городи - рвав траву чи то для корови, чи то для кози, то возив вугілля, збиравши на териконі. Тяжко - жили мало не лопали. А мусиш пхати тачку.Пам’ятаю, як плакала мама, бо в неї була одна подерта - латана-перелатана сорочка, а ми з Марусею ходили бозна у чому.Пам’ятаю, як 1946-1947 рр. пас чужу корову - за це мене годували. Я знав, що мама голодна - і не міг їсти сам, просив миску додому, аби поїсти з мамою разом. Колись поніс миску, а мама стала сварити мене дуже тяжко, плакала, казала, аби я так не робив більше. Бо їй дуже хотілося їсти - і дивитися на їжу їй було тяжко. А мені ложка не лізла до рота.»Більше спогадів можна прочитати за посиланням.Шкільне фото Василя Стуса
"Мистецтво під вогнем"Мистецтво та війна…Ця книга про один епізод війни. Але подано його настільки багатогранно, що ти відчуваєш усі ці грані крізь призму оповідачів.Їх тут троє і кожна історія прописана болем, страхом, стійкістю та глибокою психологією того, як війна впливає на людей. Зрештою, перед читачем постає міцний, незламний український дух.Чорний колір тут — це дещо значно більше. Дещо сильніше на емоційному рівні.Неймовірно потужні й водночас важкі світлини занурюють у книгу з головою. Стає боляче та одночасно розбирає гордість за те, наскільки наші люди володіють внутрішнім стержнем. Їх торкнулася найстрашніша річ у житті — війна. І вона не зламала й не зламає їх.Є книги, які потрібно читати, мати та рекомендувати.Є книги, які допомагають зрозуміти війну.Є епізоди, які ти запам’ятовуєш на все життя.Ця книга — про такий епізод. Але водночас вона про більше. Вона про те, що є важливим зараз.Вам потрібна ця книга на полиці.Вам потрібна ця історія в серці.І ви потрібні цій історії.А найкраще в усьому цьому — її продають за донати в підтримку мистецтва ❤️‍🔥🥹Тож, якщо бажаєте отримати цей чарівний примірник і водночас долучитися до доброї справи — ось посилання, щоб придбати й підтримати 👇 https://send.monobank.ua/jar/2aLe46pUHP?utm_source=ig&utm_medium=social&utm_content=link_in_bio&fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQMMjU2MjgxMDQwNTU4AAGnwGxaqzCKQ2co_kJlWxjz33iZjX0dR-IJ9rloqqdRacQl0ehyso1ighPLp4E_aem_FmqpqArtiWzHP5EdhMYcVQ👆Ціна: 400 грн.Для замовлення звертайтеся: ➡️сюди⬅️
Одесу наповнюють лункі звуки генераторів. Люди збираються у великих ТЦ, кафе й ресторанах, аби дістати крихту електроенергії для своїх девайсів. Сивий чоловік у джинсовці та в’язаному светрі сидить на підлозі біля сьомої каси в «Сільпо». Автівки бігають туди-сюди, кожна везе людину, закутану у власні справи.Місто дихає, хоч і пошрамоване ворогом. Не зламалося й не зламається. Мої вуха та очі вловлюють неприємні нотки загального настрою. Де не де, лунають схожі тези, десь позитивні а десь ось такі, які чув й в Херсоні також:«А що сталося? Де вода ділася?»«Знову ППО ні чорта не збиває!»«Ой, це якби ми не пускали на них дрони, цього б не було! Тепер путін нам мститься»«Аби вже домовилися — і все це скінчилося…»«Слава Україні! Дайте закурити»Втома є. Вона всюди. Але це війна на виживання. Вона завжди нею була. Споконвіку кацап бажає нас знищити! Якщо домовимося, якщо не будемо боротися з ворогом, рано чи пізно доведеться «домовлятися» вже за інші міста… А потім, можливо, й міст не буде. А потім, можливо, вже в складі купи гною доведеться йти проти європейських країн.Якщо дозволимо. Якщо не будемо стояти. Якщо опустимо руки. Якщо не змінимося. Якщо всі до одного українця не приймуть той факт, що Україну нищить росія та росіяни зі всім руцкім — помремо.P.S. жодної претензії до Одеси та одеситів не маю. Фантастичне, красиве українське місто🙌Просто мав нагоду відвідати його вчора, одразу після масового обстрілу... як і всі місто Одеса жива, тримається й дихає хоч і під звуки генераторів та загального, спричиненого ворогом болю. 💔❤️‍🩹❤️‍🔥
Важка, важлива, болісна... та яку потрібно прочитати щоб пам'ятати... та яку потрібно прочитати, якщо забули..."ОЛЕНІВКАЗлочин. Пам'ять. Полама система"Під час теракту в окупованій Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року загинуло щонайменше 47 українських військовополонених — захисників Маріуполя. Ця книга — не лише меморіал загиблим, а й хронологія злочину: що сталося в «бараці 200», — у детальних спогадах азовців, які вціліли і яких повернули в Україну; яка ситуація із розслідуванням; як упродовж XX століття міжнародна спільнота удосконалювала правила ведення війни і як міжнародне гуманітарне право, покликане зробити війну чесною і захистити тих, хто не може чинити спротиву, допускає російські військові злочини проти України й українців.«Книжка у ваших руках провіщає непросте, але вкрай важливе читання». Денис Прокопенко «Редіс», полковник, командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Над книгою спільно працювали видавництво The Ukrainians Publishing, Платформа пам’яті «Меморіал» та Медійна ініціатива за права людини. Авторки: Марія Климик, Оксана Расулова, Тетяна Катриченко
Сьогодні — фінал зимових анонсів і черга історичних книг.Ви дуже полюбили наш нонфікшн, тож у 2026 готуйте свої полиці до цих видань:~ «Рицарство на українських теренах: від Русі до Речі Посполитої» (назва робоча) Володимира Гуцула — дослідження феномену рицарства на наших землях від історика-медієвіста, із детальними описами тактики та озброєння.~ «Суди над відьмами» (назва робоча) Катерини Диси — дослідження явища відьомства та європейських інквізиційних процесів від історикині та викладачки Києво-Могилянської академії. ~ «Скандинавська міфологія» (назва робоча) Віталія Кривоноса — грунтовна робота про скандинавських богів, героїв та міфічних створінь від філолога та дослідника Скандинавії, який переклав українською Старшу й Молодшу Едди. ~ «Народження Європи» Жака Ле Гоффа — уже класична праця французького медієвіста та одного з ключових представників Школи Анналів. У книзі йдеться про середньовічні витоки європейської цивілізації та культури, вплив церкви та загалом спадщину Риму. ~ «Чорний Хрест. Тевтонський Орден та Балтійські хрестові походи» Александера Плусковскі — новинка від видавництва Єльського університету.~ «Культура лідерства: військова освіта у США та в Німеччині у 1901-1940-му, та її наслідки у Другій світовій війні» Йорга Мута — культова праця від воєнного історика, у якій розбираються різні підходи до навчання офіцерів.*обкладинки до книжок вигадані за 5 хвилин і не мають нічого спільного з майбутнім виглядом видань 😉Які хочете мати у бібліотеці? Діліться 👇🏻