Під час розгляду справи суд обов’язково оцінює кожен доказ крізь призму чотирьох обов'язкових процесуальних властивостей:🔹 Належність доказів (ст. 73 КАСУ) Доказ є належним, якщо він безпосередньо стосується вашої справи.▪️Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.▪️Предметом доказування є обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і потребують встановлення при ухваленні судового рішення.🔹 Допустимість доказів (ст. 74 КАСУ) Цей критерій визначає законність джерела та способу отримання інформації:▪️Доказ не може бути прийнятий судом, якщо він одержаний з порушенням закону.▪️Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами (наприклад, право власності на нерухомість доводиться витягом з реєстру, а не показаннями свідків).🔹 Достовірність доказів (ст. 75 КАСУ) Достовірні докази - це ті, які відображають реальний стан справ. Інформація має відповідати реальності, бути правдивою та не викликати обґрунтованих сумнівів у її автентичності.🔹 Достатність доказів (ст. 76 КАСУ) Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин справи суд вирішує за своїм внутрішнім переконанням.🗂️ У наступному матеріалі на вас чекають особливості розподілу обов'язку доказування та специфіка «презумпції вини» суб’єкта владних повноважень в адміністративному процесі. Слідкуйте за оновленнями!