#рецензія_на_книгу

Прочитав перший графічний роман в житті. Став же ним «Персеполіс» Маржан Сатрапі.

По суті, дуже красива книга. Більше того, є навіть його екранізація у вигляді фільму, який думаю я із задоволенням теж би глянув за вільного часу. Розповідь триває від обличчя самої авторки, її життя в Ірані, війн, протестів всередині країни та тимчасового переїзду до Європи. Простою мовою вона розкриває чимало внутрішніх соціальних проблем країни, куди входять як приниження жінок, так і самі дуже дивні вірування в бога, які межують з сліпою, незрозуміло куди направленою люттю. (Або ж правильніше буде сказати, неймовірним бажанням влади лишатися на престолі, продовжуючи диктатуру в країні).

«Видавництво» нещодавно додруковувало тираж цієї відомої в світі книги, ну і я би наполегливо радив її прикупити вам до себе. Лишилося їх ніби не так вже й багато, та оглядаючись на постійні обстріли складів, від яких вже постраждало чимало видавництв, цілком можливо що невдовзі більше ви її, крім як у бариг, так і не бачитимете.