#етнографічний_тріпНе зважаючи на те, що самі по собі публікації достатньо старі (2018 рік і раніше), тільки в 2025 я для себе відкрив, що Античні та Грецькі статуї були не білими. Вони втратили всі свої кольори через столітні впливи погоди та ґрунту. Станом на 18 століття лишались ледь помітні неозброєним оком пігменти, які часто неправильно розуміли або ігнорували. Та замість того, щоб дослідити ці залишки кольорів в епоху Відродження та Просвітництва, їх змивали з кінцями як "бруд", а білий мармур почав розглядався як чиста форма статуї. Пізніше, як ми вже побачили, це почало використовуватися в рамках пропаганди, та міф про чистоту і білізну вознесся. Почалось століття нової естетики та ще однієї ідейки для расизму. Та навіть після цих відкриттів в ХХІ ст., хромофобія досі тримає свій рівень.Ось у чому полягає іронія: для самих греків і римлян статуї були предметом радості, захоплення і реалізму. Вони не вважали колір надмірним або вульгарним — він був частиною життя, свята і краси.Богиня Афіна сяяла блакитними та золотими кольорами на вершині Акрополя. Статуї римських імператорів були розфарбовані з вражаючою реалістичністю: рожеві щоки, блискучі очі, навіть намальовані вени під алебастровою шкірою. Більше по цій темі можете глянути тут і тута. Чи повертати ці кольори статуям? Я вважаю, що так було б в деякому роді правильніше, і деяку частину точна можна таким чином реставрувати, повернув історичний вигляд.