Естетика урядів🇺🇦Влада гетьмана Павла Скоропадського спиралася на необарокову традицію, що походила ще з часів Першого Гетьманату. Завдяки геніям доби, як Георгій Нарбут, у козацькій стилістиці було оформлено гроші, грамоти, книги та чимало інших атрибутів державності. Важливо підкреслити, що ця естетика простежувалася не лише у візуальній культурі, а й у самій системі звань та посад. З’явилися такі назви, як отаман-міністр, генеральний писар, генерал-бунчужний тощо.🇺🇦Натомість Правління УЦР/Директорії максимально орієнтувалося на республіканські ідеали Франції та марксистські ідеї. Це чітко відображалося вже у самій назві "Директорія", запозиченій із часів Французької революції. Подібні настрої проявлялися і в мовній політиці: слово "державний" в установах замінювали на "республіканський". Окрім того, гербом УНР, на який наполягали соціалістичні лідери, мав стати щит з літерою "У", або "УНР" за аналогією з неофіційним гербом Франції ("RF").🇫🇷По споминам очевидців цих подій, чітко можна сказати, що натягування французької революції на Україну (сови на глобус), не мало підтримки серед народу та армій, яким ці символи виглядали чужими. Напроти народ тоді тягнувся до доби козачини, як до часу національного піднесення.Особливо цікаво, що члени Директорії активно використовували символ римської фасції, натхненні гербом Першої лівацької Французької республіки. Про це згадувала й більшовицька преса:"Вгорі — Петлюра, “переможець”, входить до Києва... Київський вокзал прикрашений римськими сокирами", - писала газета у 1925 році. До речі, фасція, як символ революційної республіки, й сьогодні присутня на державних емблемах Франції та США.Vivat fascista, vivat res publica. Телеграм| Ютуб 🇺🇦