🇯🇵 Кейс: японці не пили кави, а тепер Токіо — у топі найкавовіших міст. Як так сталосяЩо там із культурою. Японці не були дуже знайомі зі смаком кави майже до кінця минулого сторіччя. Це зумовлено культурними, географічними та кліматичними особливостями. В Японії вирощували і споживали чай. У XVII–XVIII сторіччях голландські й португальські торговці почали завозити в країну каву, однак напій усе ще залишався екзотикою. Після Другої світової будь-який імпорт взагалі заборонили. Відновили його тільки у 1950-х роках.І от 1970-ті. Бренд Nescafé прагне освоїти японський ринок, але стикається з опором — громадяни не хочуть пити каву. Що зробив Nescafé. У 1975 році запросив французького психоаналітика й маркетолога Клотера Рапая. Він виявив доволі просту, але важливу річ: Японці не мають культурних чи емоційних асоціацій із кавою, оскільки не споживали її з дитинства, на відміну від чаю. Тож француз запропонував інноваційну на той час стратегію: виховати любов до кави в малюків, створивши для них цукерки зі смаком цього напою. Так у японців почали формуватися позитивні спогади про каву ще з ранніх років.Як наслідок, сьогодні Nescafé займає приблизно 70 % ринку розчинної кави в Японії.🤓 Те, як працює психіка, відтоді не змінилося, тож стратегію можемо використовувати й ми. Щоб виростити наступне покоління українців, для яких качана каша та буряковий квас — щось максимально звичне. (Замініть на будь-який інший продукт, до якого в довгостроковій перспективі хотіли б привчити людей.)Ставте ❤️, якщо кейс викликав бодай одну з таких емоцій: «Прикольно» / «Це геніально» / «Хочу так само».