"Я вмію заробляти, я вмію накопичувати і от далі цю кубишку я боюсь тратити. Мій тривожник всередені просто закатує істерику, якщо я думаю куда вкласти ці кошти, хоча розумію, що правильно інвестувати". Дуже випадково (насправді нічого випадкового) в ході сесії ми вийшли з клієнткою до цієї фрази. Якщо Вам 30+, то звідки Ви мали навчитись інвестувати? Плюс все залежить, що ми бачили в дитинстві. А що ми могли бачити? - там далі депозитів мало що було доступно для наших батьків. Плюс і небезпечно (майже до 2000х) було показувати наявність коштів. Ну ок, хтось можливо купував квартири. Ось звідки така тяглість інвестувати в "однушку біля метро" ) Тож в нас зараз в суспільстві сформувався пласт людей, які вміють заробляти, навіть вміють заощаджувати - але то все під матрасом, на чорний день і внутрішній "тривожник" істерить, якщо ту "кубишку" починають витрачати. І що тепер? берегти "тривожника" і не інвестувати?Інвестувати. Але зробити безпечний алгоритм. Ділюсь1. Для себе в першу чергу прийняти - я перше покоління, яке буде інвестувати. 2. Я перше покоління, яке буде вчити інвестувати своїх дітей. 3. І далі поступово робити невеликі безпечні кроки інвестора.Відчути кайф від зміни статусу з "власник кубишки" до "власник кубишки і інвестор-початківець", далі за 2-3 роки переназвати себе в Інвестор. Step by step.Маєте запит до фінансового коуча - то запис на безкоштовну зустріч-знайомство можна зробити в моєму календарі. Так-так, з сабатікала я вийшла, тож готова взяти 2-3 нових клієнтів. пс. і нагадую, що ваші реакції під постом дуже піднімають мені настрій і надихають писати ще )))