❗️❗️❗️Просимо вшанувати нашого Захисника! Підпишіть петицію! ❗️Я, сестра старшого солдата Бардара Андрія Андрійовича, звертаюся до вас із болем у серці та з глибокою вірою в справедливість.Мій брат, Бардар Андрій Андрійович, народився 15 березня 1996 року в місті Городок на Хмельниччині. Він був світлою, щирою, сильною людиною. Але передусім — він був справжнім сином України. 💙💛У перші дні повномасштабного вторгнення він без жодних вагань став у чергу під РТЦК. Стояв кілька днів, бо не міг залишитися осторонь, коли ворог прийшов на нашу землю. 2 березня 2022 року він пішов захищати нас із вами — не з примусу, а за покликом серця. Він казав: “Хто, якщо не я?”З березня 2022 року по жовтень 2024 року Андрій служив у складі 47-ї окремої механізованої бригади, пройшов навчання сапера, удосконалювався, щоб рятувати життя побратимам. З листопада 2024 року продовжив службу в 59-й окремій механізованій бригаді (9 батальйон, військова частина А2896).6 грудня 2024 року він заступив на позицію разом із побратимами. 💔 13 грудня 2024 року, на Покровському напрямку поблизу населеного пункту Пушкіно він загинув, гідно тримаючи оборону. Навіть будучи пораненим, він продовжував бій. До останнього подиху тримав у руках зброю. Він не дозволив собі відступити. Не дозволив собі здатися. Його серце зупинилося, але його мужність залишилася.Побратими називають його “кіборгом свого часу”, “справжнім патріотом”, “братом”, “наставником”. 💙💛 Для України — воїном честі, який поклав своє життя за нашу свободу.Йому було лише 28. Він мріяв жити, будувати майбутнє, створювати сім’ю під мирним небом. Але коли Україна потребувала захисту — він обрав стати щитом.Я прошу Вас гідно вшанувати подвиг мого брата - старшого солдата Бардара Андрія Андрійовича — та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).💔 Він віддав найцінніше — своє життя — за кожного з нас.З повагою і вірою в справедливість: дружина , мати, сестра, брат та батько Бардара Андрія Андрійовича.