🔥ПРО НАТХНЕННЯ👉Дуууже багато тексту ——————Мабуть це найдивовижніше, що може бути з людиною, як і найгірше. Це схоже на аб'юзивного кота, який то приходить до тебе з ніжністю та мурчанням, а то цапне за ногу і зникне у невідомому напрямку. Ми не сильно впливаємо на появу натхнення на замовлення, але можемо зробити відповідні умови, щоб підвищити шанси.Я дійшла висновку, що творити ми можемо лише в 2-х станах:- коли нам поганоабо- коли нам добре. Що я маю на увазі?Можна творити через парадигму страждання або радості.Я частіше зустрічала людей, які роблять через перше. Алкоголь, наркотики, нездорові установки в голові, аб'юзивні стосунки, завищені очікування від себе і тд. — усе це про страждання. Коли нам боляче, погано, то це може перетворитись на появу Музи. Я сама малювала і дуже багато саме з цим станом, це була моя заміна терапії. І думала, що можна тільки так, що це норма. Частково я так тікала від реальності, частково це відбувалось через не пропрацьовані психологічні травми. І ось мені вже за 30, тепер можу з упевненістю сказати, що варіант зі стражданням не працює у довгій перспективі, бо в якийсь момент доходиш до краю, і далі вже тільки прірва. Найгірше те, що в багатьох людях сидить непохитна думка, що цей шлях найкращий. Але ні. Найкращий як раз 2-й — творити коли тобі добре. Суть його в тому, що натхнення приходить не через катування себе, невирішені психічні проблеми, а через розуміння, що зі мною все ок, я роблю це бо мені в кайф, а не тому що я хочу собі щось довести чи комусь. Це коли внутрішній критик заткнувся і тепер не докучає, це коли відчуваєш вдячність, коли насолоджуєшся життям і знаходиш світло у похмурий день. Це той ментальний стан який не вичерпується і його натхнення також.Я зловила весною екзестанційну кризу, де фігурує питання натхнення, і зрозуміла, що стан страждання вже покинула, але цілковитого стану «мені добре» ще не набула. Тобто я навіть поки не знаю як сформувати цю нову навичку творити, коли ти себе палками не гониш. Таке враження, що з більш здоровою менталкою Муза сказала: «Тю, як з тобою не цікаво, пішла від тебе геть!». І дійсно пішла. Зараз як сліпе кошеня тикаюсь об різні кути, намацуючи дорогу до виходу.Із хорошого: знайду відповіді на свої питання та рішення, бо така я людина. А ще пам'ятаю стан дитинства (до того як все пішло по піздецю), коли просто малювала бо мені було просто по приколу, в кайф. Я нічого не очікувала від себе, не вимагала, а просто робила, насолоджуюсь процесом та результатом. ——————✨Що я хотіла сказати цим довгим дописом? а) розповісти про стани, коли у нас виникає натхненняб) про свій досвід, щоб ви не робили таких же помилок ❤️🟢У вересні чекайте відгуки про книги, що повʼязані із креативністю, бо я зараз шукаю відповіді в різних думках та досвідах інших, що стикалися з такою ж проблемою. Зараз у мене таких 5 книг. Буду писати про кожну з її прочитанням#натхнення #особисте