📈💸 Державний борг у вересні збільшився за рахунок запозичень на внутрішньому ринкуЗа даними Міністерства фінансів, на 30 вересня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 404 млрд. грн., у валютному еквіваленті – 155,6 млрд. дол. У вересні державний борг у гривні зріс на 0,5% (+32,3 млрд. грн.), у валютному еквіваленті - на 0,6% (+0,9 млрд. дол.). 👨🏻💻При цьому вересень став одним із небагатьох місяців, коли приріст державного боргу зумовлювався запозиченнями на внутрішньому ринку (+40,5 млрд. грн.), тоді як зовнішній борг хоч і мінімально, але скоротився (-8,9 млрд. грн.). 📊Така динаміка обумовлюється активізацією залучення Мінфіном ОВДП на аукціонах з метою фінансування збільшеного дефіциту бюджету через зростаючі потреби сектору безпеки і оборони.Нагадаю, у вересні обсяги розміщень ОВДП були найбільшими з початку року. За даними Міністерства фінансів, у вересні на аукціонах із розміщення ОВДП було залучено 72,4 млрд. грн. в еквіваленті в усіх валютах, що у 2,5 рази більше, ніж у серпні. При цьому платежі з погашення ОВДП у вересні склали 26,5 млрд. грн.✔️Структура державного боргу (на кінець вересня):▪️74,8% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 25,2% - борг у гривні (до війни 65,1% на 34,9%).▪️72% - зовнішній борг, 28% - внутрішній (до війни 61% і 39% відповідно);▪️58,4% - зовнішні офіційні позики (в т.ч. ЄС – 28,4%), 26,9% - ОВДП, 10,3% - єврооблігації (вкл. гарантовані державою), 4,4% - інша заборгованість. 💁♂️❕У жовтні варто очікувати на продовження тенденції до помітного нарощування внутрішнього держборгу. Нагадаю, НБУ з 11 жовтня запровадив низку рішень, що стимулюватимуть пожвавлення участі банків у аукціонах із розміщення ОВДП і відповідно їх участі у фінансуванні дефіциту бюджету.Мова про збільшення нормативу обов’язкових резервів банків (на 5 в.п.) при одночасному збільшенні пропорції вкладання цих резервів у бенч-марк ОВДП (з 50 до 60%). Аби додатково направити вільну ліквідність банків у купівлю ОВДП, знижено ставку за тримісячними ДС-сертифікатами. Раніше Мінфін та НБУ прийняли низку інших операційних рішень (зокрема щодо запровадження т.з. switch операцій, розширення функціоналу депозитарію НБУ), що стимулюватимуть первинний і вторинний ринок ОВДП.У жовтні слід також очікувати на відновлення зростання зовнішнього держборгу через надання 6-го траншу за програмою EFF на суму 1,1 млрд. дол.
Діє, підкажи, чи є товар у програмі Нацкешбек 🇺🇦 Легко, скануйте штрихкод🔍 Тепер у Дії не тільки відстежуєте нарахування Нацкешбеку за покупки, а й дізнаєтеся, чи є товар у програмі. Додали сканер штрихкодів просто в застосунок, щоб легко визначити, за які саме товари буде нараховано кешбек. Тепер не потрібно уточнювати це у працівників магазину, а можна самостійно дізнатися. Як це працює❓ Відкрийте Дію в магазині → клікніть на Національний кешбек на головному екрані → натисніть на зображення сканера→ дайте доступ до камери → наведіть камеру на штрихкод товару. Готово! Дія дасть інформацію про товар, наприклад: 🔍товар український і бере участь у програмі Нацкешбек; 🔍товар не бере участі в програмі Нацкешбек, хоч і є українським; 🔍товар вироблено не в Україні. Може бути, що магазин чи товар не відповідають умовам програми. Переконайтеся, що торговельна точка бере участь у програмі на сайті Нацкешбеку. Купуєте українське — отримуєте кешбек 10%, щомісяця до 3 000 грн. Діємо разом 🇺🇦 Координатором програми Національний кешбек є Міністерство економіки України. У реалізації проєкту беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, Державна податкова служба, Ощадбанк та вповноважені банки України. Технологічний партнер у реалізації програми — міжнародна платіжна система Mastercard. Операційний партнер проєкту — міжнародна компанія платіжних технологій Visa.
🕵️♂️ Провів маленьке розслідування про етапи «економічного бронювання».📰 Зараз у ЗМІ воно виглядає так:- 04 жовтня під час нашого Комітету заява Мінекономіки що «рішення по економічному бронюванню вже прийнято, три моделі і все таке».- 09 жовтня виходить новина, яка дає зрозуміти що поки нічого не прийнято і взагалі:«Президент обурився бронюванням 1,5 мільйона осіб»- 10 жовтня виходить новина у ЗМІ з посиланням на Данила Гетманцева, що: «До кінця року Кабінет Міністрів запровадить механізм «економічного бронювання» для працівників критично важливих для економіки підприємств»Ну якась фігня виходить 🤯Але, 🧐, а поліз дивитися джерело останньої новини- це запис подкасту ASATrьопс. І вирішальне слово «запис». І була можливість у автора і ведучого Євгена Артюхова вчора запитати, а коли саме записували- це була середина минулого тижня. 🤓І тому, правильна послідовність наступна:- заява (точніше коментар) Данила, ще до Комітету на якому норму про звітність хотіли міняти під бронювання. - підтвердження цього вже Мінекономіки на Комітеті.- потім я так розумію всі урядовці отримали 🤬🤬🤬 від Президента і на цьому поки кінець) Ось так буде значно легше зрозуміти на якому ми етапі)
👥 Мінсоцполітики презентувало ключові нововведення у соціальній сфері, які вже запроваджені або будуть запроваджені найближчим часом. Соціальний порталВідтепер українці зможуть подавати заяви на отримання соціальних послуг, не відвідуючи органи соціального захисту та не витрачаючи час у чергах. На порталі вже зараз можна знайти усю необхідну інформацію про себе та свою сім’ю, подати заяви на послуги, а також відстежувати статус звернення в особистому кабінеті. Проект єПотенціалПроект стане ключовим інструментом для реабілітації та відновлення працездатності громадян, які зазнали тимчасових обмежень життєдіяльності. Він спрямований на запровадження ефективної взаємодії між різними сферами та забезпечення спрощеного доступу до послуг через єдиний портал.Нова модель соціального страхуванняКлючова інновація полягає в автоматизації процесу отримання компенсацій. Тобто, людині більше не потрібно відвідувати лікарні та збирати стоси документів для роботодавця. Передбачається, що лікар самостійно оформлюватиме медичний висновок, який автоматично надходитиме до системи. 👉 Підписатися на Уряд online
Напоминалка про помощь Украине в 2025.Я не знаю, чем закончится немецкая история с выделением бюджета на помощь Украине. В Германии с прошлого года продолжается бюджетный кризис, вызванный решением Конституционного суда, если коротко - выделять деньги на экстренные потребности стало сложнее.Сейчас на военную помощь Украине в 2025 предусмотрено 4 млрд евро, что меньше, чем в 2024. Пока эту сумму увеличивать не собираются, но до принятия бюджета еще есть время, что-то может измениться.Зато я точно знаю, что нам нужно следить за согласованием двух предварительно одобренных программ:1️⃣ Программа НАТО на 40 млрд евроЭто не про деньги НАТО, как организации, а про то, что каждая страна НАТО обязуется выделить на военную помощь Украине определенную сумму. Больше выделить можно, меньше нельзя.Венгрия, конечно, обязуется выделить ноль, но в общей сумме все равно получится 40 млрд. Если, конечно, в США выборы закончатся нормально.Конкретные лимиты еще не расписаны, осенью должны досогласовывать.2️⃣ Программа G7 на 50 млрд долларовЗдесь про создание еще одного фонда помощи Украине, в который ЕС и страны G7 зальют деньги в виде кредитов, которые будут компенсироваться за счет прибыли от замороженных российских активов.50 миллиардов распишут, например, так: 20 от США, 20 от ЕС, 10 от Британии, Японии и Канады.Деньги в фонд поступят сразу, а компенсация донорам будет капать лет 15. Тут есть технические сложности. И по согласованию сумм, и по бессрочной или долгосрочной заморозке Евросоюзом российских активов, без которой программа не особо реализуема. Сейчас заморозка продлевается каждые полгода, а чтобы ее сделать бессрочной, нужно согласие всех стран ЕС, в том числе Венгрии, которая, как обычно, ставит палки в колеса. Но, думаю, до конца года таки домучают. Эти 50 млрд можно будет тратить как на военную помощь Украине, так и на финансовую.Кроме этого, еще есть европейский Фонд помощи Украине, в котором стараниями Венгрии зависли 6.5 млрд евро. Здесь нужно следить, удастся ли запинать Орбана.Ну и не забываем про США. В зависимости от исхода ноябрьских выборов, помощь Украине может продолжиться, полностью заморозиться или же получится какой-то гибридный сценарий - например, США перестанут выделять помощь безвозмездно, но будут продавать оружие, получая деньги из фонда G7.Итого. В 2025 году программы помощи Украине становятся более централизованными. Суммы планируется выделить крупные. Но с окончательным согласованием еще придется помучиться.
🔥🔥🔥 Пишемо роз'яснення по обмеженнях п2п. Багато тексту ⬇️🔻 п2п - форма переказу, коли особи донора і реципієнта не розкриваються для фінмоніторингу без нагальної причини (підозра на шахрайство, велика кількість однакових по сумі операцій, сумарно зарахування і вихід з рахунку більше 400 тис. грн. на місяць і т.п.). І тут існує ціла низка зловживань, частково описаних вище. 🔻пропоновані обмеження (100 тис. на місяць і 30 транзакцій) стосуватимуться тільки п2п переказів з ОДНОГО рахунку в ОДНОМУ банку, однак ніхто не забороняє мати декілька карток на сім"ю (іде прив'язка до конкретного рахунку і ІПН фізособи)🔻 зарахування на картки волонтерів і умовні волонтерські "банки" жодним чином не обмежуватимуться цими лімітами (тільки одиниці донатять більше 100 тис. і більше 30 разів на місяць і для цього теж існують IBAN)🔻 для розрахунків за послуги і товари (у т.ч. - волонтерам) можна безлімітно використовувати розрахункові рахунки і здійснювати перекази через СЕП на IBAN (прозорі волонтерські фонди сплачують саме на IBAN, а не кидають на картки комусь за щось) 🔻 маніпуляції по "утисках простого народу" розбиваються в суму сукупного переказу - 100 тис. на місяць (чи багато пересічних приростають такими сумами щомісячно ?). І вкотре наголошуємо - платіж СЕП на IBAN у більшості випадків у банках є безлімітним і майже моментальним (до 30 хв. у будні дні). Достатньо створити ОДИН шаблон і кидати без обмежень🔻 спроби грати на обмеженнях волонтерів абсолютно НЕОБГРУНТОВАНІ і є черговим вкидом з метою збурення на пустому місці (більшість, на жаль, не розуміє механізмів банківських переказів і транзакцій) Upd. Додатково дописуватимемо спростування найбільш поширюваних фейків і маніпулятивних суджень 🔜ПолітБавовна | Підписатись 📩
⚠️Пенсійний фонд прозвітував про свої доходи у січні – липні 2024 року📊У порівнянні із аналогічним періодом минулого року доходи зросли на 8,6% (+38,2 млрд. грн.) до 481,5 млрд. грн., в т.ч. по основним джерелам:▫️Надходження від ЄСВ, що розподіляється на загальнообов’язкове пенсійне страхування,збільшились на 13,1% (+33,9 млрд. грн.) до 292,9 млрд. грн.▫️Трансферт з державного бюджету зменшився на 1% («мінус» 1,3 млрд. грн.) до 143,1 млрд. грн. Отже, основним драйвером зростання доходів ПФУ у 2024 році залишається покращення зайнятості і збільшення заробітних плат, що трансформується у збільшення доходів ПФУ від ЄСВ на загальнообов’язкове пенсійне та соціальне страхування.Наведу цитату з останнього липневого інфляційного звіту НБУ:«Хоча стиснена пропозиція робочої сили стримує діяльність підприємств, обмежуючи економічне відновлення, складна ситуація на ринку праці зумовлює поліпшення зайнятості, зокрема шляхом більшого залучення жінок, та стимулюєзростання заробітних плат. Лише в І кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17.7% р/р. Згідно з наявними високочастотними індикаторами, високі темпи зростання зарплат збереглися й у ІІ кварталі…Так, обсяги сплати ЄСВ приватним сектором (є непрямим індикатором зростання зарплат) у реальному вимірі у квітні та травні зросли на близько 20% р/р».Водночас, суттєвим ризиком для доходів ПФУ залишається невизначеність із фінансуванням військових видатків до кінця поточного року, в тому числі видатків на грошове забезпечення військовослужбовців із нарахуваннями. Тим більше, що план надходжень від ЄСВ не набагато, але не виконується від початку року. Це вкотре підкреслює комплексність питання покриття розриву у видатках на сектор безпеки і оборони, яке тягне за собою низку викликів і складних рішень, які потрібно буде ухвалювати.
🔥Президентом підписано закон про Клуб Білого Бізнесу!Нагадую, що закон передбачає: ▫️запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;▫️до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, резиденти Дія.Сіty, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);▫️платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:✔️мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;✔️скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування; ✔️скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;✔️за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.Вкотре наголошую, що держава та білий бізнес є абсолютними союзниками у боротьбі з тіньовиками та корупціонерами. Саме по цій межі протистояння ми разом ефективно подолаємо тінь, а головне корупцію.Ми повинні пройти шлях подолання разом, крок за кроком. Це і є головною метою закону про Клуб Білого Бізнесу.
The Economist пише, що Україна має місяць, щоб уникнути дефолту. Чи дійсно це так?Про що йдеться у статті:📌 За останні два роки кредитори України погодилися на призупинення виплат за боргами. Обсяг зекономленої Україною на платежах офіційним та приватним кредиторам суми еквівалентний 15% ВВП щороку. Якби не відтермінування, виплати кредиторам стали би другою за величиною видатками держави після оборони. 📌Мораторій для приватних тримачів облігацій, включаючи одні з найбільших у світі інвесткомпанії Amundi (Франція) та PIMCO (США), закінчується 1 серпня.📌 У червні міністр фінансів Сергій Марченко запропонував кредиторам угоду, яка скорочувала 60% від поточної вартості боргів, проте кредитори “холоднокровно відповіли”, що вважають більш прийнятною ставку у 22%.📌 Хоча сума, списання боргу яку хоче отримати Україна, є скромною - $12 млрд з 2024 по 2027 рік — країна не має вільних коштів, які можна було б витратити, якщо кредитори не погодяться на списання.Якщо домовитися про реструктуризацію не вийде, то уряд матиме два варіанти — намагатися подовжити мораторій на виплати за боргами або оголосити дефолт.Думка нашого економіста Максима Самойлюка:“Україні важливо домовитися про таку реструктуризацію, яка б дозволила у найближчі декілька років або взагалі нічого не виплачувати приватним кредиторам, або звести обсяги таких платежів до мінімуму, щоб не ставити під загрозу фінансування оборони. Домовленості треба досягти до серпня, і це має бути саме домовленість про реструктуризацію, а не чергове призупинення виплат за боргом, яке діє зараз — це є в тому числі нашим зобов'язанням перед МВФ. Переговори між урядом і приватними кредиторами тривають, і ми сподіваємося, що вони завершаться вчасно і успішно для УкраїниПроте, навіть якщо домовленості досягнено не буде, ймовірним варіантом є погоджене з кредиторами продовження мораторію за виплатами ще на рік, а не дефолт України".«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
TGLIST.COM.UA
